РУБЕЦЬ

РУБЕЦЬ – ділянка сполучної тканини, яка заміщає дефект шкіри, слизової оболонки, органа чи тканини; виникає внаслідок ушкодження або патологічного процесу; складається з гіалінізованої, багатої колагеновими волокнами сполучної тканини; давність утворення рубця визначається за сукупністю ознак (И.М. Серебренников, 1962): 1-й місяць – рожевуватий, пізніше червонуватий з синюшним відтінком, м’який, плоский, ніжний, покритий кірочкою; 2-й місяць – червонуватий, з різними відтінками фіолетового, частіше темно-фіолетового кольору, щільнуватий, опуклий, малорухомий; 3-й місяць – червонуватий, синюшність поступово зменшується, щільний, опуклий, гіпертрофічного характеру; 4–6-й місяць – синюшність зникає, починає переважати рожевий колір; поступово розм’якшується, опуклий, інколи втягнутий або на рівні шкіри; від 7 місяців до 1,5 років – блідорожевий, з’являється коричневе забарвлення різних відтінків; з часом білястий, з окремими ділянками коричневого кольору; щільність тканини неоднакова – щільнуватий або м’який; поверхня нерівна або гладенька, блискуча, розміщена на рівні шкіри або нижче рівня шкіри; більше 1,5 року – частіше білястий, інколи коричневий; м’який, щільнуваті тяжі або щільний; тонкий, атрофічний, блискучий, інколи опуклий.