ШИЗОФРЕНІЯ

ШИЗОФРЕНІЯ – ендогенна психічна хвороба з неперервним або нападопо дібним перебігом, яка проявляється змі нами особистості у вигляді шизофре нічного дефекту (зниження психічної активності, емоційне дрібнення, аутизм, втрата єдності психічних процесів, порушення мислення) при збереженні, так званих, формальних здатностей інтелекту (пам’яті, набутих знань та ін.), а також різними позитивними розладами (маренням, галюцинаціями, порушенням афекту, кататонією та ін.); Ш. відріз няється значним клінічним поліморфізмом; для діагностики Ш. пропонуються такі шість специфічних критеріїв: 1) певні психотичні симптоми, марення, галюцинації, формальний розлад мислення; 2) зниження, у порівнянні з попереднім, рівня функціонування; 3) тривалий термін проявів захворювання, мінімально 6 років; 4) тенденція початку за хворювання до 45 років; 5) симптома тика не є наслідком розладів настрою (афективних розладів); 6) симптоматика не є наслідком органічного психічного захворювання або затримки психічного розвитку; виділені два основних типи Ш.: тип 1, або позитивна Ш., характеризується задовільною адаптацією в преморбідному стані, гострим початком, переважанням позитивної симптоматики та активації дофамінергічних нервових процесів; фармакотерапія дає задовільний ефект; тип 2, або негативний синдром, характеризується незадовільною адаптацією в преморбідному стані, поступовим початком, переважанням негативної симптоматики, когнітивними порушеннями, структурними аномаліями головного мозку та стійкістю до терапії; розвиток Ш. пояснюється, головним чином, порушенням обміну окремих нейротрансмітерів та патологією відповідних нейрохі мічних систем мозку; однією з найпоширеніших є дофамінова теорія Ш.; вважаються до сить обгрунтованими порушення обміну дофаміну і гіперчутливість дофамінових рецепторів у відповідних структурах мозку при Ш., а також існування зв’язку між ступенем зв’язування дофамінових D2-рецепторів нейролептиками та їх антипсихотичною активністю.