СТОВБУРОВІ КЛІТИНИ

СТОВБУРОВІ КЛІТИНИ – клітини, які є джерелом фізіологічного самооновлення спеціалізованих клітинних популяцій; за походженням розрізняються ембріональні стовбурові клітини, що виділяються із ембріона та тканин плода (ембріональна гермінальна клітина та ембріональна стовбурова клітина, та соматичні стовбурові клітини, які виділяються із крові, кісткового мозку, тканин дорослого організму (стовбурова кістковомозкова кровотворна клітина, стовбурова кістковомозкова стромальна клітина, стовбурова мезенхімальна клітина, стовбуровий попередник ендотеліальних клітин, стовбурова м’язова клітина, стовбурова нейтральна клітина, стовбурова епідермальна клітина; С.к. характеризуються: здатністю до тривалої самопідтримки в недиференційованому стані (самовідновлення симетричним поділом, при якому обидві дочірні клітини залишаються стовбуровими); здатністю до диференціювання однієї з дочірних клітин після асиметричного поділу материнської С.к. (одна дочірня клітина залишається стовбуровою, а інша дочірня клітина стає комітованою (здатною до подальшого розвитку) клітиною, що диференціюється в спеціалізовані типи; здатністю до міграції поліпотентних і комітованих стовбурових клітин в органи, які дають потомство клітин-попередників, нові покоління яких, у відповідності зі своїм фенотипом, диференціюються в спеціалізовані клітини; здатністю до перепрограмування (транс диференціюванню) на мультипотентний шлях розвитку при зміні їх природного мікроотчення in vitro і in vivo.