СИНДРОМ ДИСЕМІНОВАНОГО ВНУТРІШНЬО СУДИННОГО ЗСІДАННЯ

СИНДРОМ ДИСЕМІНОВАНОГО ВНУТРІШНЬО СУДИННОГО ЗСІ ДАННЯ (СИНДРОМ-ДВЗ) – симптомо комплекс, що, як правило, виникає внаслідок надходження в кров або утво рення в ній речовин з активністю тканинного фактора, що ініціює зсідання крові; до ДВЗ-синдрому час ті ше всього призводять такі стани: 1) ускладнення вагітно сті, при якій матеріал, що має ак тив ність тканинного фактора потрапляє з порожнини матки в кров матері; 2) ін фекції, особливо викликані грамнегативними мікроорганізмами; 3) злоякісні но во утворення, особливо підшлункової та передміхурової залоз, що продукують муцин; гострий промієлоцитарний лейкоз; 4) травми голови, що порушують цілісність гематоенцефалічного бар’єра і, таким чином, створюють можливість контакту крові з мозковою тканиною – джерелом тканинного фактора; 5) усклад нення операцій на передміхуровій за ло зі, при яких тканинний фактор потра пляє в кров; 6) укуси отруйних гадюк, ферменти отрути яких, потрап ляючи в кров, акти вують фактор Х або протром бін чи безпосередньо перетво рюють фібриноген у фібрин; клінічно гострий ДВЗ-синдром проявляється тромбоцитопенією та виснаженням плазмових факторів зсідання, що зумовлює схиль ність до тяжких кро вотеч, які посилюються вторинним фібринолізом; часто також спостерігається відкладання фібрину в дрібних судинах; якщо вторинний фібриноліз не призводить до швидкого розчинення фібрину, можуть виникати геморагічні некрози тканин; при під гострому ДВЗ-синдромі спостерігаються тромбоемболічні ускладнення, у тому числі тромбози вен, тромботичні вегетації аортального клапана та відриви цих вегетацій з наступною артеріальною тромбоемболією; кровоточи вість зустрічається рідко.