ТРОМБОЦИТИ

ТРОМБОЦИТИ – різновид формових елементів крові, які формуються з мегакаріоцитів, попередниками яких є мегакаріобласти і промегакаріоцити; у крові Т. мають овальну або округлу форму; діаметр нормальних Т. – 3–4 мкм, мікроформи мають менший діаметр, макроформи – від 4 до 5,5 мкм і мегатромбоцити – понад 5,5 мкм; активовані Т. мають зірчасту форму з ниткоподібними відростками – псевдоподіями; в Т. виділяють 4 зони: глікокалікс (надмембранний шар), мембрану, гель-зону (мактрикс) і зону органел; глікокалікс виконує функцію рецепторних білків; мембрана забезпечує взаємодію Т. з факторами зсідання крові, вона є джерелом арахідонової кислоти і тромбопластину; біля внутрішнього шару мембрани є каналікулярна система, яка сполучає поверхню мембрани тромбоцитів з цитоплазмою; гель-зона містить мітохондрії, а також активні мікрофіламенти, що виконують функцію контрактильної системи; у зоні органел розрізняють α-, β-, δ- і σ-гранули; у Т. виявлені: фактор, який пришвидшує перетворення протромбіну в тром бін; фактор, який пришвидшує перетворення фібриногену у фібрин; тромбо пластин; антигепариновий фактор; тромбоцитарний фібриноген; антифібринолі тичний фактор; активатор фібринолізу; тромбостерин; серотонін; фібриностабі лізуючий фактор; тромбоксан А2.