ЦЕЛІАКІЯ

ЦЕЛІАКІЯ – захворювання шлунково-кишкового тракту, в основі якого лежить недостатність ферментів (специфічних амінопептидаз), що забезпечують процес дезамінування гліадину (білка клейковини злакових) у кишечнику; це спричинює накопичення в організмі його токсичних метаболітів; захворювання має спадковий характер; розрізняють первинну і вторинну Ц.; первинна Ц., звичайно, проявляється у віці 6 місяців – 11/2 року; характеризується стійкими проносами після вживання в їжу продуктів, що містять гліадин (хліб, макаронні вироби, манна і геркулесова каша, борошняні кондитерські вироби, м’ясні вироби); з прогресуванням захворювання розвивається порушення всмоктування, що супроводжується втратою апетиту, відставанням у вазі, зрості, з наступним розладом обміну речовин, виснаженням і зневоднюванням організму; перебіг хвилеподібний, періоди загострення чергуються з періодами деякого покращення стану.