ЦИТОСТАТИКИ

Цитостатики (цитостатичні засоби) — це група лікарських препаратів, які пригнічують або повністю зупиняють процеси росту, розвитку та поділу клітин організму, зокрема злоякісних клітин, викликаючи їх апоптоз. Вони особливо впливають на клітини з високим мітотичним індексом або ті, біохімічні процеси яких найбільш чутливі до дії цитостатиків.

Найчастіше цитостатики застосовуються в онкології як основний компонент хіміотерапії для лікування різних видів раку. Водночас вони можуть використовуватися імунодепресантами при аутоімунних захворюваннях, оскільки пригнічують проліферацію лімфоцитів.

За хімічною структурою та механізмом дії цитостатики поділяють на кілька основних груп:

• Алкілувальні агенти
• Антрацикліни
• Порушники цитоскелету (таксани)
• Інгібітори топоізомераз I і II
• Аналоги нуклеотидів і прекурсорів
• Пептидні антибіотики
• Ліки на основі платини
• Алкалоїди та похідні барвінку
• Ретиноїди тощо.

Введення цитостатиків потребує суворого контролю, оскільки вони можуть викликати побічні ефекти, включно з токсичністю для кісткового мозку, пошкодженням серця, печінки, нирок, нервової системи, а також місцевими ушкодженнями при випадковій екстравазації препарату в тканини.

Отже, цитостатики — це лікарські засоби, що гальмують або зупиняють клітинний поділ, широко застосовуються в онкології та імуносупресивній терапії, мають різноманітні механізми дії і потребують ретельного медичного контролю під час застосування.