Визначення

Лімфоцитарний тиреоїдит – це хронічне запальне захворювання щитоподібної залози, що має аутоімунний характер. Інша поширена назва – тиреоїдит Хашимото.

Причини та механізм розвитку

Аутоімунна природа: Імунна система помилково атакує клітини щитоподібної залози, що призводить до їх руйнування.
Головна роль лімфоцитів: У тканині залози накопичуються лімфоцити, які продукують антитіла проти тиреоїдних антигенів (наприклад, тиреоїдної пероксидази, тиреоглобуліну).
Генетична схильність: Частіше трапляється у людей з сімейною історією аутоімунних хвороб.

Клінічні прояви

Початкові стадії: Часто перебігає безсимптомно або з незначним збільшенням щитоподібної залози (зоб).
Пізніше: З’являються ознаки гіпотиреозу (зниження функції залози):
- слабкість, сонливість
- сухість шкіри
- збільшення маси тіла
- ламкість волосся та нігтів
- зниження температури тіла
Інколи: Може бути болючість або дискомфорт у ділянці шиї.

Діагностика

Лабораторні дослідження:
- підвищення рівня антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО) та тиреоглобуліну (АТ-ТГ)
- зниження рівня тиреоїдних гормонів (Т3, Т4), підвищення ТТГ
УЗД щитоподібної залози: дифузні зміни, зменшення ехогенності, неоднорідність структури.
Пункційна біопсія: інфільтрація лімфоцитами, фіброз.

Лікування

Замісна гормональна терапія: призначення левотироксину для корекції гіпотиреозу.
Спостереження: при відсутності гіпотиреозу – регулярний контроль функції залози.
Імуномодулятори: застосовуються рідко, лише у складних випадках.

Прогноз

Загалом сприятливий при своєчасній діагностиці та лікуванні.
Життєва необхідність замісної терапії у разі розвитку гіпотиреозу.

Лімфоцитарний тиреоїдит – це найпоширеніша причина гіпотиреозу у дорослих, особливо у жінок середнього віку.