ВЕРНІКЕ СИНДРОМ

ВЕРНІКЕ (K. WERNICKE) СИНДРОМ (1) – тяж ка форма енцефалопатії, яка спостерігається при хронічному алкоголізмі, гіпоавітамінозі В1, цирозі печінки та ін.; В.с. розвивається внаслідок недостатності тіаміну; при цьому вуглеводи, що продовжують поступати в організм, поступово зменшують запаси тіаміну в критично важливих зонах таламуса та ретикулярної формації стовбура; В.с. може також розвинутися у випадках, коли упродовж кількох днів або тижнів вводиться рідина, яка не містить вітамінів (наприклад, при гемодіалізі, при неправильній трансфузійній терапії в післяопераційних хворих або при блюванні вагітних); спостерігається тріада симптомів – параліч очних м’язів, арефлексія і розлади свідомості; крім того можуть розвиватися мозочкова атаксія, судоми, вегетативні порушення, ендокринні зрушення (ожиріння); при неправильній діагностиці кінець, як правило, летальний. У вираженій стадії це захворювання необхідно лікувати як невідкладний стан в умовах стаціонару при постійному спостереженні. Навіть при підозрі на можливість В.с. або в сумнівних випадках необхідно парентеральне введення тіаміну. Лікування: внутрішньовенне введення тіаміну, відновлення об’єму циркулюючої крові, корекція порушень балансу електролітів, дієтотерапія, вітамінотерапія; (2) – форма старечого слабоумства, яке проявляється розладами уваги, ейфорією, метушливістю, значними конфабуляціями.