ВОГНЕПАЛЬНІ УШКОДЖЕННЯ

ВОГНЕПАЛЬНІ УШКОДЖЕННЯ – ушкодження, які спричинюються дією вогнепальної зброї; В. у. поділяються (А.С. Лісовий): 1) за характером ушкоджуючого чинника – кульові (оболонкові, безоболонкові), дробові, картечні, від куль спеціального призначення та нетипових куль; від вторинних та інших снарядів, складових частин пострілу; від дії факторів холостого пострілу; 2) за дистанцією пострілу – впритул, з близької відстані, з неблизької відстані; 3) за зоною ушкодження: голова, шия, грудна клітка, живіт, таз, кінцівки; 4) за числом ушкоджень – поодинокі, множинні; 5) за видами ушкоджень – ізольовані, сполучені; 6) за глибиною проникнення снаряда – поверхневі, глибокі; 7) за характеристикою ранових каналів – наскрізьні, сліпі, дотичні (відкриті, закриті), проникаючі, непроникаючі; 8) за характером ушкодження тканин і органів – з обширними ушкодженнями м’яких тканин; з переломами кісток; з ушкодженням внутрішніх органів; з ушкодженням магістральних судин; з ушкодженням магістральних нервових стовбурів; чинники, що визначають особливості вогнепального ушкодження (за В. П. Поповим): 1) властивості вогнепального снаряда: маса, форма, калібр, довжина, конструктивні особливості мате ріалу; 2) характеристика зовнішньої балістики вогнепального снаряда: швидкість, прецесія, нутація; 3) структурні і функціональні властивості частини тіла, що травмується, варіант анатомічної будови, міцність та пружність ділянки, об’єм, відносна щільність, стан кровонаповнення, вміст рідини та газів; 4) взаємодія снаряда і травмованої частини тіла: передана енергія, час (тривалість) передачі енергії, площа співударяння, положення снаряда в момент первинного контакту, напрямок ранової траєкторії, довжина траєкторії кулі в тілі (довжина ранового каналу), форма траєкторії кулі в тілі, ступінь стійкості руху снаряда, характер тимчасової пульсуючої порожнини (об’єм, час існування, число та характер пульсації), стан снаряда ( деформований, зруйнований), утворення та дія вторинних снарядів (фрагментів куль, ушкоджених тканин тощо); ранові канали при В. у. бувають: 1) наскрізьні – куля проходить через усе тіло; 2) сліпі – куля залишається в тілі людини; за рисунком повздовжньої осі ранові канали поділяються на прямі, скривлені, ламані, безперервні, переривчасті; за відношенням до площини, в якій знаходиться, рановий канал може бути горизонтальним, сагітальним та фронтальним; характеристика вхідного отвору вогнепального ранового каналу: рана круглої або овальної форму з дефектом тканини, який має конусоподібну з вершиною, спрямованою всередину; дефект у дермі менший або дорівнює діаметру кулі, в епідермісі наближається до її діаметра; краї рани частіше дрібнофестончасті, інколи рівні та похилі; як правило, добре видно поясок здирання, шириною 1–3 мм, зовнішній діаметр приблизно дорівнює поперечнику кулі; поясок обтирання утворюється внаслідок стирання нашарувань на кулі; поясок металізації розташований у ділянці пояска обтирання; характеристика вихідного отвору: рана зірчаста, щілиноподібна, дужкоподібна, як правило, без дефекту тканин; дефект конусоподібний, з вершиною, спрямованою назовні; розміри переважно більші за розміри вхідного отвору; краї, як правило, нерівні, часто вивернуті назовні; поясок здирання відсутній, може виникати у випадках удару країв об одяг чи тверді предмети, що притиснуті до тіла в місці вихідного отвору; поясок обтирання відсутній, але краї можуть бути забруднені частками волокон; поясок металізації частіше відсутній, але може бути при ушкодженні свинцевими кулями; особливості ушкоджень із вогнепальної зброї з глушником: менший об’єм пошкоджень (ознаки зниження контактної швидкості та кінетичної енергії кулі) у порівнянні з бойовою зброєю при тих же умовах пострілу; незначна вираженість штамп-відбитка дульного кінця ствола; наявність конгломератів, сплавлених між собою напівзгорівших частинок пороху; наявність мікрочастинок резини (або пластмаси), які утворюються при руйнуванні діафрагм глушника; значне, але обмежене на площі відкладання крапель зброй ного мастила; підвищена інтенсивність закопчення частинок продуктів пострілу; мінімальна вираженість відкладання кіптяви пострілу; гомогенний (не зональний) характер відкладення кіптяви; практична відсутність слідів механічної, термічної та хімічної дії газів при пострілах з мінімальних відстаней або впритул; відсутність або мінімальна вираженість відкладень крапель збройного мастила; застосування спеціальних патронів із збільшеною довжиною і масою кулі, а також зменшеної кількості пороху (для зниження початкової швидкості вогнепального снаряда).