ЖИРИ

Жири – це велика група органічних сполук, які складаються з гліцерину та жирних кислот і є однією з основних складових живих організмів. Вони мають меншу за одиницю питому вагу і розчиняються в неполярних розчинниках.

Класифікація жирів

  • За походженням:
    • Тваринні жири – зазвичай тверді при кімнатній температурі (свинячий, яловичий, баранячий жир), за винятком риб’ячого жиру, який рідкий.
    • Рослинні жири – переважно рідкі (соняшникова, оливкова, соєва олії), але є і тверді (кокосова, пальмова, какао-олія).
  • За фізичним станом:
    • Тверді жири (інколи називають салом або маслами) – зазвичай тваринного походження, але є і рослинні тверді жири.
    • Рідкі жири – часто називають оліями.
  • За хімічним складом жирних кислот:
    • Насичені жирні кислоти – мають одинарні зв’язки між вуглецевими атомами, стійкі до окислення і нагрівання (пальмітинова, стеаринова кислоти).
    • Ненасичені жирні кислоти – містять один або більше подвійних зв’язків, менш стійкі до окислення, можуть бути мононенасиченими (олеїнова кислота) або поліненасиченими (лінолева, ліноленова кислоти).

Фізико-хімічні властивості

  • Жири не розчиняються у воді, але розчиняються в органічних розчинниках (бензин, хлороформ).
  • При гідролізі (омиленні) розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти.
  • Температура плавлення залежить від складу жирних кислот: тверді жири містять більше насичених кислот, рідкі – більше ненасичених.
  • Ненасичені жирні кислоти легко окислюються, що призводить до псування жирів (прогіркання).

Біологічне значення жирів

  • Джерело енергії (1 г жиру дає близько 9 ккал).
  • Запас поживних речовин.
  • Теплоізоляція і захист органів.
  • Структурна складова клітинних мембран.
  • Участь у синтезі гормонів і вітамінів.

Використання жирів

Жири широко застосовуються в харчовій промисловості, медицині, косметології та промисловості завдяки своїм фізико-хімічним властивостям.

Таким чином, жири – це різноманітна група речовин з важливими функціями в організмі та широким спектром застосування, класифікація яких базується на походженні, фізичному стані та хімічному складі жирних кислот.