Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Кістки нижньої кiнцiвки
До складу кiсток нижньої кiнцiвки вiдносять тазовий пояс (cingulum pelvicum) та вiльну частину нижньої кiнцiвки (pars libera membri inferioris ). Тазовий пояс складається з кульшових кiсток. До вільної частини нижньої кінцівки належать стегнова кістка, наколінок, великогомілкова і малогомілкова кістки та кістки стопи.
Тазовий пояс представлений однiєю парною кульшовою кiсткою (os coxae), за допомогою якої нижня кiнцiвка з’єднується з тулубом. Кульшова кiстка утворюється до 20 рокiв унаслiдок повного зрощення клубової, сiдничої та лобкової кiсток (у новонароджених та дітей кульшова кiстка складається з трьох кiсток, з’єднаних за допомогою хряща). У мiсцi зрощення їх тiл на зовнiшнiй поверхнi знайдiть глибоку кульшову западину (acetabulum), оточену з усiх бокiв кантом кульшової западини (limbus acetabuli), a знизу – вирiзкою кульшової западини (incisura acetabuli). На зовнiшнiй частинi кульшової западини розмiщується пiвмiсяцева поверхня (facies lunata), в центрi западини – ямка кульшової западини (fossa acetabuli; мал. 63).
Клубова кiстка
Клубова кiстка (os ilium) складається з тiла та крила (corpus et ala ossis ilii). Тiло кiстки має значну товщину i формує верхню частину кульшової западини. Крило кiстки тонше, нiж її тiло, i обернене догори, причому передня частина крила вiдхилена вбік, а задня – присередньо. Дугоподiбна лiнiя (linea arcuata) на внутрiшнiй поверхнi кiстки вiддiляє тiло кiстки вiд її крила. Верхнiй край крила стовщений i має назву клубового гребеня (crista iliaca), на ньому видiляють зовнiшню i внутрiшню губи (labium externum et internum), мiж якими проходить промiжна лiнiя (linea intermedia).
До цих утворень прикрiплюються м’язи живота. Спереду гребiнь закiнчується заокругленою верхньою передньою клубовою остю (spina iliaca anterior superior), нижче вiд якої розташовується нижня передня клубова ость (spina iliaca anterior inferior). На задньому кiнцi клубового гребеня є верхня задня клубова ость (spina iliaca posterior superior), а нижче – нижня задня клубова ость (spina iliaca posterior inferior).
| 1 – ala ossis ilii; 2 – crista iliaca; 3 – spina iliaca anterior superior; 4 – spina iliaca anterior inferior; 5 – spina iliaca posterior superior; 6 – spina iliaca posterior inferior; 7 – incisura ischiadica major; 8 – spina ischiadica; 9 – incisura ischiadica minor; 10 – tuber ischiadicum; 11 – facies lunata; 12 – fossa acetabuli; 13 – for. obturatorium; 14 – ramus superior ossis pubis; 15 – ramus inferior ossis pubis; 16 – ramus ossis ischii; 17 – corpus ossis ischii; 18 – fossa iliaca; 19 – crista iliaca; 20 – facies auricularis; 21 – facies symphysialis; 22 – tuberculum pubicum; 23 – eminentia iliopubica; 24 – linea arcuata; 25 – tuberositas iliaca. |
На внутрiшнiй поверхнi крила клубової кiстки є заглиблення – клубова ямка (fossa iliaca), ззаду вiд неї розмiщується нерiвна вушкоподiбна поверхня (facies auricularis), за допомогою якої клубова кiстка з’єднується з крижовою. Вище i вниз вiд цiєї поверхнi розташовуються крижово-тазова поверхня (facies sacropelvina) i клубова горбистiсть (tuberositas iliaca). На зовнiшнiй сiдничнiй поверхнi (facies glutea) крила клубової кiстки можна побачити передню, задню i нижню сiдничнi лiнiї (linea glutea anterior, posterior et inferior), вiд яких починаються сiдничнi м’язи.
Сiднича кiстка
Сiднича кiстка (os ischii), яка розташовується нижче вiд кульшової западини i складається з тiла (corpus ossis ischii) та гiлки (ramus ossis ischii). Тiло з’єднується в кульшовiй западинi з клубовою i лобковою кiстками, а його заднiй край на межi з крилом клубової кiстки утворює велику сiдничу вирiзку (incisura ischiadica major), нижче вiд якої розташовується мала сiднича вирiзка (incisura ischiadica minor). Велику сiдничу вирiзку вiддiляє вiд малої сiднича ость (spina ischiadica). На межi мiж тiлом сiдничої кiстки та її гiлкою розмiщується обернений назад i назовнi сiдничий горб (tuber ischiadicum), до якого прикрiплюються зв’язки та м’язи.
Лобкова кiстка
Лобкова кiстка (os pubis) має тiло (corpus ossis pubis) та верхню й нижню гiлки (rami superior et inferior ossis pubis). Тiло кiстки з’єднується з клубовою i сiдничою кiстками й утворює передню частину кульшової западини. Верхня гiлка лобкової кiстки вiдходить вiд її тiла вперед, униз i присередньо, а її верхнiй край дещо загострений i має назву лобкового гребеня (crista pubica). Його переднiй вiддiл закiнчується лобковим горбком (tuberculum pubicum). Уздовж нижнього краю верхньої гiлки лобкової кiстки розміщена затульна борозна (sulcus obturatorius), де проходять однойменнi судини i нерви.
Затульна борозна спереду i ззаду обмежована переднiм i заднiм затульними горбками (tuberculum obturatorium anterius et posterius). З нижньою частиною переднього вiддiлу верхньої гiлки з’єднується пiд кутом нижня гiлка лобкової кiстки (ramus inferior ossis pubis), а в мiсцi цього з’єднання утворюється симфiзна поверхня (facies symphysialis) для з’єднання з протилежною кiсткою. Щоб вiдрiзнити лiву i праву кульшовi кiстки, слiд пам’ятати, що кульшова западина обернена назовнi, сiдничий горб – донизу, клубова кiстка – назад i вгору, лобкова – вперед i присередньо.
Стегнова кiстка
Стегнова кiстка (osfemoris) – найдовша й наймасивнiша трубчаста кiстка людини (мал. 64). У кiстцi розрiзняють тiло (corpus femoris), головку (caput femoris) та шийку. На головці розмiщується заглиблення – ямка головки стегнової кiстки (fovea capitis femoris), де прикрiплюється зв’язка головки стегнової кiстки (lig. capitis femoris). Шийка стегнової кiстки (collum femoris) цилiндричної форми. Вона розміщується нижче від головки. У тому мiсцi, де шийка з’єднується з тiлом, на заднiй поверхнi кiстки є два вертлюги: великий вертлюг (trochanter major) із вертлюговою ямкою (fossa trochanterica) на присередній поверхнi і малий вертлюг (trochanter minor), розмiщений нижче від великого i обернений присередньо. На переднiй поверхнi кiстки мiж вертлюгами проходить мiжвертлюгова лiнiя (linea intertrochanterica), а на заднiй поверхнi – мiжвертлюговий гребiнь (crista intertrochanterica).
1 – сaput femoris;
2 – сollum femoris;
3 – trochanter major;
4 – trochanter minor;
5 – corpus femoris;
6 – epicondylus medialis;
7 – epicondylus lateralis;
8 – facies patellaris;
9 – patella;
10 – linea aspera;
11 – condylus medialis;
12 – condylus lateralis;
13 – facies poplitea.
Тiло стегнової кiстки (corpus femoris) має майже цилiндричну форму, на заднiй поверхнi є шорстка лiнiя (linea aspera), в якiй розрiзняють бічну і присередню губи (labium laterale et mediale), що розходяться донизу й обмежовують трикутної форми пiдколiнну поверхню (facies poplitea). Доверху губи спрямовуються до великого і малого вертлюгів стегнової кістки. Бічна губа значно розширюється, стовщується і переходить у сідничну горбистість (tuberositas glutea) – місце прикріплення великого сідничного м’яза. Присередня губа продовжується в гребінну лінію (linea pectinea).
Дистальний (дальший) наросток стегнової кістки стовщений i закiнчується присереднім і бічним виростками (condylus medialis et lateralis), над якими розмiщуються невеликих розмiрiв присередній та бічний надвиростки (epicondylus medialis et lateralis). Між виростками на заднiй поверхнi кiстки є глибока мiжвиросткова ямка (fossa intercondylaris), над якою проходить мiжвиросткова лiнiя (linea intercondylaris), що вiддiляє мiжвиросткову ямку вiд пiдколiнної поверхнi (facies poplitea).
Щоб вiдрiзнити праву стегнову кiстку вiд лiвої, треба пам’ятати, що її головка обернена вгору та присередньо, вертлюги – назад, а присередній виросток бiльший, нiж бічний.
Наколiнок
Наколiнок (patella) – найбiльша сесамоподiбна кiстка. За формою нагадує заокруглений трикутник, верхiвка (apex patellae) якого обернена вниз, а основа (basis patellae) – вгору. Передня поверхня кiстки нерiвна, а суглобова поверхня подiлена поздовжнiм виступом на двi площини: меншу – присередню та бiльшу – бiчну. Це має значення для визначення правого або лiвого наколiнка.