М’язи голови

До м’язів голови належать: м’язи лиця (mm. faciei); жувальні м’язи (mm. masticatorii) а також м’язи очного яблука, середнього вуха, язика, м’якого піднебіння, які вивчатимете у відповідних розділах підручника.

М’язи лиця, що походять iз пiдшкiрних м’язів (мал. 99).

Надчерепний м’яз (m. epicranius). До його складу входять потилично-лобний, скронево-тім’яний м’яз і апоневротичний шолом.

Потиличнолобовий м’яз (m. occipitofrontalis) має два черевця – лобне i потиличне, між якими розташований апоневротичний шолом.

Лобне черевце (venter frontalis). Початок: апоневротичний шолом. Прикрiплення: шкiра брiв, присередня частина колового м’яза ока. Функцiя: надчерепний м’яз рухає шкiру голови внаслiдок щiльного зрощення апоневротичного шолома зi шкiрою i пухкого зв’язку його з кiстками черепа. Пiднiмає брови, утворює поперечнi складки на лобi, пiднiмає верхню повiку.

Потиличне черевце (venter occipitalis). Початок: найвища каркова лінія, основа соскоподібного відростка скроневої кістки. Прикрiплення: вплiтається в апоневротичний шолом. Функцiя: тягне шкiру голови назад, є опорою лобонго черевця.

Скронево-тімяний м’яз (m. temporoparietalis) розташований на бічній поверхні склепіння черепа. Початок: внутрішня поверхня хряща вушної раковини. Прикрiплення: бічна частина апоневротичного шолома. Три м’язи вушної раковини (передній, верхній та задній) у людини рудиментарні, вони практично не функціонують.

Передній вушний м’яз (m. auricularis anterior). Початок: апоневротичний шолом і скронева фасція. Прикріплення: шкіра і хрящ вушної раковини.

Верхній вушний м’яз (m. auricularis superior). Початок: апоневротичний шолом і скронева фасція. Прикріплення: шкіра вушної раковини біля її основи.

Задній вушний м’яз(m. auricularis posterior). Початок: соскоподібний відросток скроневої кістки. Прикріплення: шкіра і хрящ вушної раковини біля її основи.

Апоневротичний шолом (galea aponeurotica) утворенний щiльними сухожилковими пучками. Апоневротичний шолом з окістям черепа з’єднаний дуже пухко, тому вiн легко змiщується вiдносно перiосту. Зовнiшня поверхня апоневротичного шолома щільно з’єднується короткими стовщеними сполучнотканинними пучками зi шкiрою. Мiж цими пучками розмiщуються включення жирових часточок, що зумовлює еластичнiсть шкiри. У скроневій ділянці апоневротичний шолом доходить до верхньої скроневої лiнiї, де прикрiплюється, переходячи далi в скроневу фасцiю, зрощуючись з її зовнiшньою пластинкою. Ззаду вiн доходить до зовнiшнього потиличного виступу, спереду – до надочноямкового краю лобної кiстки.

Запам’ятайте, що скальп – це тісно з’єднані між собою в дiлянцi склепiння черепа шкіра й апоневротичний шоломом, що легко вiддiляються вiд окістя черепа.

М’язи, які оточують очну щiлину

М’яз гордіїв (m. procerus) (procer – вельможа).

Початок: носова кiстка. Прикрiплення: шкiра лоба (дiлянка надперенiсся). Функцiя: тягне шкiру лоба вниз, утворюючи поперечнi складки в дiлянцi надперенiсся.

Коловий м’яз ока (m. orbicularis oculi) має три частини:

а) очноямкову (pars orbitalis);

б) повiкову (pars palpebralis);

в) глибоку (pars lacrimalis).

Початок: а) переднiй сльозовий гребiнь верхньої щелепи, носова частина лобової кiстки, лобовий вiдросток верхньої щелепи; б) зв’язка повік, присередня стiнка сльозового мiшка; в) заднiй сльозовий гребiнь сльозової кiстки, задня стiнка сльозового мiшка. Прикрiплення: бічна зв’язка повік, шкiра брiв, шкiра щоки; верхні та нижні пучки повiкової частини переплiтаються мiж собою за межами очної ямки. Функцiя: звужує i повнiстю змикає очну щiлину, розподiляє по переднiй поверхнi очного яблука сльозу, розгладжує поперечнi зморшки на лобi; тягне передню стiнку сльозового мiшка вперед, а задню – назад, зумовлюючи його розширення, що сприяє всмоктуванню в нього сльози зi сльозових канальцiв; тягне брови вниз, а шкiру щоки – вгору.

М’яз – зморщувач брови (m. corrugator supercilii). Початок: носова частина лобової кiстки. Прикрiплення: шкiра в дiлянцi надбрiвної дуги. Функцiя: тягне брови до середньої лiнiї лоба, утворює мiж бровами вертикальнi складки.

М’яз – опускач брови (m. depressor supercilii). Початок: бічна поверхня верхньої частини носової кiстки. Прикрiплення: шкiра присередньої частини брови. Функцiя: опускає брову i дещо тягне її до середини.

М’язи носа

Носовий м’яз (m. nasalis) має поперечну частину (pars transversa) та крилову частину (pars alaris). Початок: коміркові пiдвищення верхнього iкла, верхнiх бічного та присереднього рiзцiв. Прикрiплення: поперечна частина своїм сухожилком з’єднується на спинцi носа з сухожилком такого самого м’яза протилежного боку; крилова частина вплiтається в шкiру крила носа. Функцiя: звужує носовi отвори, тягне крило носа вниз.

М’яз – опускач носової перегородки (m. depressor septi nasi). Початок: коміркові пiдвищення присереднього верхнього рiзця. Прикрiплення: шкiра носової перегородки. Функцiя: тягне вниз носову перегородку.

М’язи, які оточують ротову щiлину

М’яз – пiдiймач верхньої губи (m. levator labii superioris). Початок: пiдочноямковий край тiла верхньої щелепи. Прикрiплення: шкiра кута рота, крила носа, верхньої губи, носо-губної складки. Функцiя: пiднiмає верхню губу та крило носа.

М’яз – пiдiймач верхньої губи i крила носа(m. levator labii superioris et alaeque nasi). Початок: лобовий вiдросток верхньої щелепи. Прикрiплення: шкiра верхньої губи, крила носа. Функцiя: пiднiмає верхню губу, тягне вору крило носа.

Малий виличний м’яз (m. zygomaticus minor). Початок: вилична кiстка (її передня поверхня). Прикрiплення: шкiра носо-губної складки. Функцiя: поглиблює носо-губну складку.

Великий виличний м’яз (m. zygomaticus major). Початок: вилична кiстка. Прикрiплення: шкiра кута рота i верхньої губи. Функцiя: тягне кут рота вгору i назовнi.

М’яз смiху (m. rizorius). Початок: привушна фасцiя, жувальна фасцiя, шкiра носо-губної складки. Прикрiплення: шкiра кута рота. Функцiя: тягне кут рота назовні.

М’яз – пiдiймач кута рота (m. levator anguli oris). Початок: iклова ямка верхньої щелепи. Прикрiплення: шкiра кута рота. Функцiя: тягне кут рота вгору.

М’яз – опускач кута рота (m. depressor anguli oris). Початок: нижнiй край тiла нижньої щелепи назовні вiд пiдборiдного отвору. Прикрiплення: шкiра кута рота та верхньої губи. Функцiя: опускає кут рота.

М’яз – опускач нижньої губи (m. depressor labii inferioris). Початок: тiло нижньої щелепи, спереду вiд пiдборiдного отвору. Прикрiплення: шкiра нижньої губи. Функцiя: тягне нижню губу вниз.

Пiдборiдний м’яз (m. mentalis). Розташовується пiд м’язом-опускачем нижньої губи. Початок: коміркові пiдвищення нижнiх рiзцiв та нижнього iкла. Прикрiплення: шкiра пiдборiддя. Функцiя: утворює ямки на шкiрi пiдборiддя, пiднiмає вгору нижню губу, притискаючи її до верхньої, витягує вперед, пiднiмає вгору шкiру пiдборiддя.

Коловий м’яз рота (m. orbicularis oris). М’яз має двi частини: крайову (pars marginalis), i губну (pars labialis). Початок: шкiра кута рота. Функцiя: звужує i закриває ротову щілину. Висуває губи вперед, пiдгортає губи всередину, притискаючи їх до зубiв.

Щiчний м’яз (m. buccinator). Початок: коміркові пiдвищення великих кутнiх зубiв верхньої та нижньої щелеп, крилоподiбно-нижньощелепне шво (raphe pterygomandibularis), щiчний гребiнь нижньої щелепи. Прикрiплення: шкiра кута рота, шкiра верхньої та нижньої губ. Функцiя: вiдтягує кут рота назовні, притискує щоки до зубiв, виштовхує назовнi вмiст ротової порожнини i повiтря.

Жувальні м’язи

З кожного боку є по чотири, вони прикрiплюються до нижньої щелепи (мал. 100, 101).

Жувальний м’яз (m. masseter) має поверхневу частину (pars superficialis) та глибоку частину (pars profunda). Початок: вилична дуга, вилична кiстка. Прикрiплення: жувальна горбистiсть нижньої щелепи, кут нижньої щелепи. Функцiя: пiднiмає нижню щелепу, поверхнева частина бере участь у висуваннi її вперед.

Скроневий м’яз (m. temporalis). Початок: скронева ямка, нижня скронева лiнiя, скронева фасцiя. Прикрiплення: вiнцевий вiдросток нижньої щелепи. Функцiя: пiднiмає нижню щелепу, заднiми пучками тягне її назад.

Бічний крилоподiбний м’яз (m. pterygoideus lateralis). Має двi головки – верхню та нижню. Початок: верхня головка – пiдскроневий гребiнь, пiдскронева поверхня великого крила клиноподiбної кiстки; нижня головка – зовнiшня поверхня бічної пластинки крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки, горб верхньої щелепи. Прикрiплення: крилоподiбна ямка виросткового відростка нижньої щелепи, капсула та диск скронево-нижньощелепного суглоба. Функцiя: Під час однобічного скорочення висуває нижню щелепу в бiк, протилежний скорочуваному м’язу. Під час двобічного скорочення висуває нижню щелепу вперед.

Присередній крилоподiбний м’яз (m. pterygoideus medialis). Початок: крилоподiбна ямка крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки. Прикрiплення: крилоподiбна горбистiсть нижньої щелепи. Функцiя: під час однобічного скорочення висуває нижню щелепу в протилежний бiк, а під двобічного – висуває її вперед.

Фасцiї голови

На голові вiдсутня поверхнева фасцiя.

Скронева фасцiя (fascia temporalis) починається вiд верхньої скроневої лiнiї, розташовується зовнi від скроневого м’яза i прикрiплюється до виличної дуги, роздiляючись над нею на двi пластинки: поверхневу (lamina superficialis), та глибоку (lamina profunda), мiж якими розмiщуються жирова клiтковина та скроневе венозне сплетення.

Жувальна фасцiя (fascia masseterica) покриває зовнi жувальний м’яз i приростає до виличної дуги та країв гiлки нижньої щелепи.

Привушна фасцiя (fascia parotidea) є продовженням жувальної фасцiї. Бiля переднього краю привушної залози фасцiя розщеплюється на двi пластинки, що обгортають залозу зовнi i з середини, утворюючи її капсулу. Позаду вiд залози поверхневий i глибокий листки зростаються, фасцiя прикріплюється до хряща вушної раковини та соскоподiбного вiдростка скроневої кiстки.

Щiчно-глоткова фасцiя(fascia buccopharyngea) покриває зовнiшні поверхні щiчного м’яза i глотки, утворює крилоподiбно-нижньощелепне шво.