М’язи і фасції шиї

Шия вгорі відмежована від голови умовною лінією, що проходить по наступних анатомічних орієнтирах ліворуч і праворуч: зовнішній потиличний виступ, верхня каркова лінія, вершина соскоподібного відростка скроневої кістки, задній край гілки і нижній край основи тіла нижньої щелепи. Знизу шия відмежована від грудної клітки лінією, що проходить праворуч і ліворуч по таких структурах: остистий відросток VII шийного хребця, надплечово-ключичний суглоб, ключиця і яремна вирізка груднини.

Шию умовно поділяють на ряд ділянок: передню, праву і ліву груднинно-ключично-соскоподібні, праву і ліву бічні, а також задню шийну ділянки. Якщо провести уявну лобову площину позаду хребта, то вона відмежує задню шийну ділянку від бічних, груднинноключично-соскоподібних і передньої шийних ділянок.

Задня шийна ділянка (rеgiо cervicаlis posterior) відмежована з боків від правої та лівої бічних шийних ділянок переднім краєм правого і лівого трапецієподібних м’язів. Задня серединна лінія поділяє задню шийну ділянку на праву і ліву частини. М’язи задньої шийної ділянки вже були описані в розділі “М’язи спини”.

Усі інші шийні ділянки, в зв’язку з наявністю тут різних груп м’язів, внутрішніх органів травної і дихальної систем (глотка, гортань тощо), кровоносних і лімфатичних судин та нервів, мають складну будову і будуть описані нижче.

М’язи шиї розташовані кількома шарами, мають різне походження і складні топографо-анатомічні взаємовідношення із сусідніми анатомічними утвореннями.

Рух шиї і голови забезпечують численні м’язи, що мають різне походження. З мезенхіми першої зябрової дуги розвиваються щелепно-під’язиковий м’яз і переднє черевце двочеревцевого м’яза, з другої зябрової дуги – шило-під’язиковий м’яз і заднє черевце двочеревцевого м’яза. З мезенхіми ІІІ–V зябрових дуг на шиї розвиваються груднинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м’язи. З вентральних відділів міотомів утворюються груднинно-під’язиковий, груднинно-щитоподібний, щито-під’язиковий, лопатково-під’язиковий м’язи; передній, середній і задній драбинчасті м’язи, а також довгий м’яз шиї і довгий м’яз голови.

Топографічно м’язи шиї поділяють на дві великі групи: поверхневі і глибокі.

До поверхневих м’язів шиї належать надпід’язикові м’язи, що розташовані вище під’язикової кістки, і підпід’язикові м’язи, що розміщені під під’язиковою кісткою. Ці м’язи зміщують під’язикову кістку, а разом з нею гортань, а також фіксують її. До поверхневих м’язів належать ще підшкірний м’яз шиї, груднинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний (описаний вище) м’язи.

Надпід’язикові м’язи розташовані між нижньою щелепою і під’язиковою кісткою. Це двочеревцевий,     шило-під’язиковий,     щелепно-під’язиковий і підборідно-під’язиковий м’язи . Надпід’язикові м’язи з’єднують під’язикову кістку з нижньою щелепою, основою черепа, з гортанню і глоткою. При скороченні вони тягнуть догори під’язикову кістку, а при фіксованій під’язиковій кістці опускають нижню щелепу.

Підпід’язикові м’язи розташовані під шкірою попереду гортані, трахеї і щитоподібної  залози. Це груднинно-під’язиковий, груднинно-щитоподібний, лопатково-під’язиковий і щито-під’язиковий м’язи. Підпід’язикові м’язи починаються від лопатки, груднини і щитоподібного хрящів гортані, а прикріплюються до під’язикової кістки. При скороченні ці м’язи опускають під’язикову кістку і гортань. Під’язикова кістка утримується у своєму положенні тільки завдяки взаємодії зазначених груп м’язів, що підходять до неї з різних боків.

Глибокі м’язи шиї розташовані попереду і збоку від шийного відділу хребта, до них належать: довгі м’язи шиї і голови; передній і бічний прямі м’язи голови (вони описані в розділі “М’язи спини”), а також передній, середній і задній драбинчасті м’язи.

Поверхневі м’язи шиї

Підшкірний м’яз шиї (platysmа) представлений тонкою плоскою широкою пластинкою, що залягає безпосередньо під шкірою передньобокової  поверхні шиї між підшкірною клітковиною і поверхневою фасцією  шиї  .

Початок: від грудної фасції на рівні I–II ребер.

Прикріплення: тонкі м’язові пучки, прямуючи догори і присередньо, прикріплюються до нижнього краю тіла нижньої щелепи, вплітаються у привушну і жувальну фасції, а також у м’язи кута рота і нижньої губи.

Підшкірний м’яз шиї покриває попереду груднинно-ключично-соскоподібний м’яз, надпід’язикові і підпід’язикові м’язи, а також і розташовані в цих місцях пластинки шийної фасції, кровоносні судини і нерви.

Угорі, під підборіддям, правий і лівий підшкірні м’язи шиї зближаються і з’єднуються своїми присередніми краями. Унизу, над грудниною, ці м’язи розходяться в боки, тому в цьому місці безпосередньо під шкірою залягає поверхнева пластинка шийної фасції.

Функція: тягне кут рота вниз і назад; натягаючи шкіру шиї, перешкоджає стисненню підшкірних вен, тобто полегшує кровотік.

Кровопостачання: поперечна артерія шиї, верхня і нижня щитоподібні та лицева артерії.

Іннервація: шийна гілка лицевого нерва (VII черепний нерв).

Груднинно-ключично-соскоподібний м’яз (т. sternocleidomastoіdeus) розташований на передньобоковій поверхні шиї .  При  поверненій убік голові м’яз добре помітний і легко пальпується в бічній ділянці шиї.

Початок: двома короткими сухожилковими ніжками від передньої поверхні ручки груднини (присередньо) і груднинного кінця ключиці (збоку).

Над ключицею між цими обома ніжками розташована заглибина – мала надключична ямка (fossa supraclaviculаris minor). У глибині за м’язом у нижньому відділі шиї проходять загальна сонна артерія, вище – зовнішня і внутрішня сонні артерії, внутрішня яремна вена і блукаючий нерв.

Прикріплення: до соскоподібного відростка скроневої кістки і бічної частини верхньої каркової лінії потиличної кістки.

Функція: при однобічному скороченні нахиляє голову і шию у свій бік, повертаючи обличчя в протилежний бік. При двобічному скороченні закидають голову назад. Якщо голова зафіксована, м’язи піднімають грудну клітку і сприяють вдиху.

Кровопостачання: груднинно-ключично-соскоподібна гілка верхньої щитоподібної артерії і потилична артерія.

Іннервація: додатковий нерв (XI черепний нерв).

Надпід’язикові м’язи (musculi suprahyoidei)

До надпід’язикових м’язів належать: двочеревцевий,   шило-під’язиковий,   щелепно-під’язиковий і підборідно-під’язиковий м’язи.

Двочеревцевий м’яз (т. digаstrіcus) має переднє черевце (venter anterior) і заднє черевце (venter posterior), які з’єднані між собою проміжним сухожилком.

Початок: переднє  черевце –  від  двочеревцевої ямки нижньої щелепи; заднє черевце – від соскоподібної вирізки скроневої кістки.

Прикріплення: заднє черевце прямує вперед і вниз, а переднє – назад і вниз; обидва черевця з’єднуються круглим проміжним сухожилком, який прикріплюється до тіла і великого рогу під’язикової кістки сполучнотканинною петлею. Проміжний сухожилок пронизує шило-під’язиковий м’яз.

Функція: піднімає під’язикову кістку, а при її фіксації опускає нижню щелепу. При фіксованій нижній щелепі заднє черевце піднімає під’язикову кістку і тягне її назад у свій бік. При двобічному скороченні задні черевця обох м’язів тягнуть під’язикову кістку назад і догори.

Кровопостачання: підборідна артерія (переднє черевце), потилична і задня вушна артерія (заднє черевце).

Іннервація: заднє черевце – двочеревцевою гілкою лицевого нерва (VII черепний нерв); переднє черевце – щелепно-під’язиковим нервом, що є гілкою нижнього коміркового нерва (нижньощелепний нерв, V черепний нерв).

Шило-під’язиковий м’яз (т. stylohyoideus) має форму тонкого видовженого веретена.

Початок: від шилоподібного відростка скроневої кістки.

Прикріплення: м’яз прямує вниз і вперед над заднім черевцем двочеревцевого м’яза; поблизу місця свого прикріплення сухожилок м’яза розщеплюється, охопивши проміжний сухожилок двочеревцевого м’яза, і прикріплюється до заднього кінця тіла під’язикової кістки біля основи її великого рогу.

Функція: тягне під’язикову кістку догори і назад у свій бік, а при двобічному скороченні під’язикова кістка зміщається назад і догори.

Кровопостачання: лицева і потилична артерії.

Іннервація: рухова гілка лицевого нерва (VII черепний нерв).

Щелепно-під’язиковий  м’яз  (т.  mylohyoіdeus) має вигляд тонкої трикутної пластинки.

Початок: від щелепно-під’язикової лінії на внутрішній поверхні нижньої щелепи.

Прикріплення: пучки передніх двох третин правого і лівого м’язів йдуть у поперечному напрямку назустріч один одному і, зростаючись по серединній лінії, утворюють щелепно-під’язиковий шов (raphe mylohyoidea); пучки задньої третини м’язів прямують до під’язикової кістки і прикріплюються до передньої поверхні її тіла. Тобто щелепно-під’язиковий м’яз утворює дно (діафрагму) ротової порожнини.

З боку порожнини рота до щелепно-під’язикового м’яза прилягають підборідно-під’язиковий м’яз і під’язикова слинна залоза, знизу – піднижньощелепна слинна залоза і переднє черевце двочеревцевого м’яза.

Функція: при фіксованій під’язиковій кістці опускає нижню щелепу, а при піднятій і фіксованій нижній щелепі піднімає і тягне вперед під’язикову кістку разом з гортанню; бере участь в актах жування, ковтання, артикуляції.

Кровопостачання: під’язикова і підпідборідна артерії.

Іннервація: м’язові гілки шийного сплетення (С1 –С2 ).

Підборідно-під’язиковий  м’яз  (т.  geniohyoideus) представлений  чотирикутною  плоскою  пластинкою, він   розташований   на   верхній   поверхні   щелепно-під’язикового м’яза збоку від серединної лінії.

Початок: від підборідної ості нижньої щелепи.

Прикріплення: широкою частиною до тіла під’язикової кістки. Правий і лівий м’язи стикаються своїми присередніми краями.

Функція: при фіксованій під’язиковій кістці опускає нижню щелепу, а при піднятій і фіксованій нижній щелепі піднімає і тягне вперед під’язикову кістку разом з гортанню; бере участь в актах жування, ковтання, артикуляції.

Кровопостачання: під’язикова і підпідборідна артерії.

Іннервація: м’язові гілки шийного сплетення (С1 –С2 ).

Підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei).

До підпід’язикових м’язів належать: лопатковопід’язиковий, груднинно-під’язиковий, грудниннощитоподібний і щито-під’язиковий м’язи.

Лопатково-під’язиковий м’яз  (т.  omohyoіdeus) має нижнє і верхнє черевце (venter inferior et venter superior), що з’єднані між собою проміжним сухожилком. Ці два черевця між собою розташовані  під тупим кутом, відкритим догори.

Початок: нижнє черевце починається від верхнього краю лопатки, присередньо від її вирізки, і від верхньої поперечної зв’язки лопатки.

М’язові пучки нижнього черевця прямують косо догори і присередньо, проходять попереду драбинчастих м’язів. Під заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза і поза ним нижнє черевце продовжується в плоский проміжний сухожилок, що утримується донизу сполучнотканинними волокнами передтрахейної пластинки шийної фасції. Проміжний сухожилок продовжується у м’язові пучки верхнього черевця.

Прикріплення: верхнє черевце, що прилягає збоку до щито-під’язикового і груднинно-щитоподібного м’язів, прямує догори і прикріплюється до нижнього краю тіла під’язикової кістки.

Функція: при фіксованій лопатці обидва м’язи тягнуть під’язикову кістку вниз і назад. При однобічному скороченні м’яза під’язикова кістка зміщується вниз і назад у свій бік. При фіксованій під’язиковій кістці обидва м’язи натягують передтрахейну пластинку шийної фасції, запобігаючи стисненню глибоких вен шиї. Це особливо важливо при вдиху, коли тиск у грудній порожнині знижується і збільшується відтік крові з вен шиї у великі вени грудної порожнини.

Кровопостачання:  нижня  щитоподібна  артерія і поперечна артерія шиї.

Іннервація: гілки шийної петлі (С1 –С2 ).

Глибокі м’язи шиї

Глибокі м’язи шиї поділяються на дві групи: бічну і присередню (передхребтову). До складу бічної групи входять передній, середній і задній драбинчасті м’язи. Таку назву вони отримали тому, що почина-

Груднинно-під’язиковий м’яз (т. sternohyoіdeus) має стрічкоподібну форму, розташований на передній поверхні гортані, щитоподібної залози і шийної частини трахеї. Попереду м’яз покритий поверхневою пластинкою шийної фасції, підшкірним м’язом шиї і шкірою.

Початок: від задньої поверхні ручки груднини, задньої груднинно-ключичної зв’язки і груднинного кінця ключиці.

Прикріплення: м’язові пучки прямують знизу догори і прикріплюються до нижнього краю тіла під’язикової кістки.

Між присередніми краями обох м’язів є невеликий трикутний проміжок, що закритий поверхневою і передтрахейною пластинками шийної фасції, які утворюють білу лінію шиї.

Функція: опускає під’язикову кістку.

Кровопостачання: верхня і нижня щитоподібні артерії.

Іннервація: гілки шийної петлі (С1 –С2 ).

Груднинно-щитоподібний  м’яз  (т.  sternothyroіdeus)  вузький,  має  стрічкоподібну  форму,  розташований вертикально перед трахеєю і щитоподібною залозою позаду від груднинно-під’язикового м’яза. Попереду прикритий ще й нижньою частиною груднинно-ключично-соскоподібного м’яза і верхнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза.

Початок: від задньої поверхні ручки груднини і хряща I ребра.

Прикріплення: до косої лінії щитоподібного хряща гортані.

Функція: опускає гортань і під’язикову кістку.

Кровопостачання: нижня щитоподібна артерія.

Іннервація: гілки шийної петлі (С1 –С2 ).

Щито-під’язиковий м’яз (т. thyrohyoіdeus) тонкий  і  короткий,  має  стрічкоподібну  форму,  є  як би  продовженням  груднинно-щитоподібного  м’яза.

Початок: від косої лінії щитоподібного хряща.

Прикріплення: до бічної частини тіла під’язикової кістки і основи її великого рога.

Функція: зближає між собою під’язикову  кістку і щитоподібний хрящ гортані; при фіксованій під’язиковій кістці піднімає гортань.

Кровопостачання: верхня і нижня щитоподібні артерії.

Іннервація: гілки шийної петлі (С1 –С2 ).

Глибокі м’язи шиї

Глибокі м’язи шиї поділяються на дві групи: бічну і присередню (передхребтову). До складу бічної групи входять передній, середній і задній драбинчасті м’язи. Таку назву вони отримали тому, що почина ються і прикріплюються уступами – драбиноподібно. Присередня (передхребтова) група включає довгі м’язи шиї і голови, передній і бічний прямі м’яза голови (останні два описані в розділі “М’язи спини”), що розташовані на передній поверхні хребтового стовпа по обидва боки від серединної лінії .

Передній драбинчастий м’яз (т. scalеnus anterior) представлений довгою, звуженою донизу стрічкою.

Початок: сухожилковими зубцями від передніх горбків поперечних відростків II–VI шийних хребців.

Прикріплення: м’язові пучки прямують зверху донизу і прикріплюються коротким  сухожилком до горбка переднього драбинчастого м’яза на верхній поверхні I ребра (попереду від борозни підключичної артерії). Попереду передній драбинчастий м’яз прикритий груднинно-ключично-соскоподібним м’язом.

Кровопостачання: висхідна артерія шиї і нижня щитоподібна  артерія.

Іннервація: м’язові гілки шийного сплетення (С3 –С8 ).

Середній драбинчастий м’яз (т. scalеnus mеdius) довший і товщий за попередній, розташований збоку і позаду від нього.

Початок: короткими сухожилковими зубцями від поперечних відростків II–VII шийних хребців, збоку від початку переднього драбинчастого м’яза.

Прикріплення: м’яз проходить зверху донизу і збоку від переднього драбинчастого м’яза, прикріплюється коротким сухожилком до верхньої поверхні I ребра позаду від борозни підключичної артерії.

Оскільки передній і середній драбинчасті м’язи прикріплюються попереду і позаду від борозни підключичної артерії, то між цими м’язами над I ребром утворюється    міждрабинчастий   простір   (spatium interscalenum), через який проходять підключична артерія і стовбури плечового нервового сплетення.

Кровопостачання: глибока артерія шиї, хребтова артерія, поперечна артерія шиї.

Іннервація: м’язові гілки шийного сплетення (С3 –С8 ).

Задній драбинчастий м’яз (т. scalеnus posterior) найкоротший із драбинчастих м’язів.

Початок: тонкими сухожилковими пучками від задніх горбків поперечних відростків IV–VI шийних хребців.

Прикріплення: м’яз проходить зверху донизу і прикріплюється до верхнього краю і зовнішньої поверхні II ребра.

Кровопостачання: глибока артерія шиї, поперечна артерія шиї, задня міжреброва артерія.

Іннервація: м’язові гілки шийного сплетення (С7 –С8 ).

Функції:  усі  драбинчасті  м’язи  при  фіксованому шийному відділі хребта піднімають I і II ребра, сприяючи розширенню грудної порожнини, тобто беруть участь в акті вдиху. При фіксованих I і II ребрах і двобічному скороченні драбинчасті м’язи нахиляють шию вперед. При однобічному скороченні згинають і нахиляють шию у свій бік.

Довгий м’яз шиї (т. lоngus cоllі) є одним із найдовших у цій ділянці, він розташований на передньобоковій поверхні хребта від III грудного до I шийного хребця. М’яз має видовжену трикутну форму, посередині він широкий. М’язові пучки довгого м’яза шиї різні за довжиною і напрямком, тому у ньому розрізняють три частини – вертикальну (присередню), верхню і нижню косі:

– вертикальна (присередня) частина:

початок: від передньобічної поверхні тіл ІІІ грудного – V шийного хребців;

прикріплення: до передньобічної поверхні тіл ІІ– IV шийних хребців;

– верхня коса частина:

початок:  від  передніх  горбків  поперечних відростків ІІІ–V шийних хребців;

прикріплення: до переднього горбка І шийного хребця (атланта) і до тіл ІІ–IV шийних хребців разом з пучками вертикальної частини цього м’яза;

– нижня коса частина:

початок: від передньобічної поверхні тіл І–ІІІ грудних хребців;

прикріплення: до передніх горбків поперечних відростків V–VІІ шийних хребців.

Функція: при двобічному скороченні довгий м’яз шиї згинає шийну частину хребтового стовпа. При однобічному скороченні м’яз нахиляє шию у свій бік. При скороченні верхньої косої частини м’яза, голова повертається в його бік, при скороченні нижньої косої частини голова повертається у протилежний до м’яза бік.

Кровопостачання: хребтова артерія, висхідна і глибока шийні артерії.

Іннервація: м’язові гілки шийного сплетення (С2 –С6 ).

Довгий м’яз голови (т. lоngus cаpitis) представлений широкою, товстою, звуженою донизу пластинкою, розташований попереду верхньої косої частини довгого м’яза шиї.

Початок: від передніх горбків поперечних відростків VI–III шийних хребців.

Прикріплення: м’язові пучки, що прямують знизу догори і присередньо, прикріплюються до нижньої поверхні основної частини потиличної кістки біля глоткового горбка.

Функція: нахиляє голову і шийну частину хребта вперед.

Кровопостачання:   хребтова   артерія,   висхідна і глибока шийні артерії.

Іннервація:  м’язові   гілки   шийного   сплетення (С1 –С4 ).

Варіанти й аномалії м’язів шиї

Підшкірний м’яз шиї іноді відсутній. Трапляються додаткові м’язові пучки, м’яз може продовжуватися на передню грудну стінку аж до рівня III–V ребер. Товщина і розміри м’яза є мінливими.

Груднинно-ключично-соскоподібний м’яз може мати від 2 до 4 головок. Іноді цілий м’яз або його частини відсутні. Рідко трапляється додатковий ключично-потиличний м’яз,  що  прикріплюється до верхньої каркової лінії потиличної кістки.

Двочеревцевий м’яз іноді має додаткові  пучки, що з’єднують між собою обидва черевця чи двочеревцевий  м’яз  із  сусідніми  м’язами.  Мінливими є форма, розміри і місце початку м’яза. Іноді відсутнє одне черевце.

Шило-під’язиковий м’яз іноді має розщеплене черевце, додаткові пучки до сусідніх м’язів чи додаткову головку. Мінливим є місце прикріплення м’яза.

Щелепно-під’язиковий м’яз може розщеплюватись на 2–3 частини, кожна з яких зрощена з сусіднім м’язом. Інколи м’яз відсутній, може бути один суцільний м’яз без щелепно-під’язикового шва.

Підборідно-під’язиковий м’яз інколи буває подвійним, може мати додаткові пучки до сусідніх м’язів. Дуже рідко м’яз відсутній.

Лопатково-під’язиковий м’яз може мати додаткові черевця. Мінливими є розміри і розташування проміжного сухожилка, часом нижнє черевце починається від ключиці. Інколи м’яз відсутній.

Груднинно-під’язиковий м’яз іноді розділений сухожилковою перетинкою. Дуже рідко є два окремі м’язи: ключично-під’язиковий і грудниннопід’язиковий. Інколи м’яз відсутній.

Щито-під’язиковий м’яз може складатися з двох частин, часом відсутній.

Передній  драбинчастий  м’яз  може  зростатися із середнім драбинчастим м’язом, часом бувають додаткові пучки, інколи м’яз відсутній.

Середній драбинчастий м’яз може мати різну величину і місце прикріплення до II або III ребра. Іноді м’яз розщеплюється з утворенням самостійного бічного драбинчастого м’яза. Можуть бути додаткові м’язові пучки, що розташовані між переднім і середнім драбинчастими м’язами, які  прикріплюються до I ребра або до купола плеври (маленький драбинчастий м’яз). Часом м’яз відсутній.

Задній драбинчастій м’яз може прикріплюватись до III–VII ребер. Трапляються зрощення м’яза із середнім драбинчастим м’язом. Інколи цей м’яз відсутній.

Довгий м’яз шиї іноді зрощений з довгим м’язом голови. Мінливими є розміри м’яза, число зубців, місце початку.

Довгий м’яз голови іноді зрощений із довгим м’язом шиї, величина м’яза може бути різною.

Топографія шиї, фасцій і клітковинних просторів

Усі групи м’язів шиї – поверхневі, надпід’язикові, підпід’язикові і глибокі, що мають різне походження й анатомічне положення, вкриті трьома пластинками шийної фасції. Підшкірний м’яз шиї, який за функцією подібний до м’язів лиця (мімічних), має тільки власну фасцію.

Шийна фасція (fаscia cеrvicalis)  розташовується переважно у передніх відділах шиї і складається з трьох пластинок: поверхневої, передтрахейної і передхребтової.

Поверхнева пластинка (lаmina superficialis) охоплює шию з усіх боків і утворює фасціальні піхви для груднинно-ключично-соскоподібних і трапецієподібних м’язів. Унизу вона  прикріплюється до ключиці та ручки груднини і переходить у грудну фасцію. Угорі поверхнева пластинка зростається з під’язиковою кісткою, продовжується догори, покриваючи надпід’язикову групу м’язів, і прикріплюється до нижнього краю тіла нижньої щелепи. Поверхнева пластинка  шийної  фасції  зростається із  капсулою  піднижньощелепної  слинної  залози.

На обличчі вона переходить у жувальну і привушну фасції, а також у щічно-глоткову фасцію.

У задній шийній ділянці поверхнева  пластинка шийної фасції зростається з карковою зв’язкою і листками каркової фасції,  угорі  прикріплюється до зовнішнього потиличного виступу і верхньої каркової лінії, а знизу переходить у фасцію спини.

Передтрахейна пластинка (lamina pretracheаlis) розташована тільки у нижній частині передньої ділянки шиї і має трапецієподібну форму. Унизу пластинка найширша, прикріплюється до задньої поверхні ключиць і ручки груднини, а вгорі вона найвужча і зростається  з  під’язиковою  кісткою та з поверхневою пластинкою шийної фасції. З боків передтрахейна пластинка зростається із сполучнотканинною піхвою шийного судинно-нервового пучка (сонна артерія, внутрішня яремна вена і блукаючий нерв) та з поверхневою пластинкою шийної фасції.

Передтрахейна пластинка утворює фасціальні піхви для кожного м’яза підпід’язикової групи (груднинно-під’язикового, груднинно-щитоподібного, щито-під’язикового і лопатковопід’язикового). Позаду передтрахейної пластинки розташовані гортань, щитоподібна залоза і верхній відділ трахеї, а  попереду –  тільки  поверхнева пластинка шийної фасції і шкіра. Враховуючи анатомо-топографічні особливості передтрахейної пластинки, її ще називають лопатково-ключичним апоневрозом чи вітрилом Ріше, оскільки вона нагадує вітрило, особливо коли пластинка натягується при скороченні лопатково-під’язикових м’язів, що сприяє відтоку крові від голови по венах шиї.

Між поверхневою і передтрахейною пластинками шийної фасції над яремною вирізкою груднини залягає надгруднинний простір (spatium suprasternale), у якому розташовується яремна венозна дуга і пухка сполучна тканина. Цей клітковинний простір позаду нижніх відділів обох груднинно-ключично-соскоподібних м’язів має закутки (надгруднинно-ключично-соскоподібний сліпий мішок Грубера).

Між внутрішніми органами шиї (щитоподібною залозою, гортанню і трахеєю) позаду і передтрахейною пластинкою попереду є передтрахейний (переднутрощевий)  простір  (spatium  pretracheale;  spatium previscerale), що сполучається із середостінням.

Передхребтова пластинка (lаmina prevertebrаlis) проходить за глоткою і стравоходом і покриває спереду глибокі м’язи шиї, що розташовані на передній і бічних поверхнях шийного відділу хребта (драбинчасті, довгі м’язи голови і шиї, передні і бічні прямі м’язи голови). Угорі ця пластинка прикріплюється до зовнішньої основи черепа за глотковим горбком, з боків – до поперечних відростків шийних хребців і утворює фасціальні піхви для драбинчастих м’язів, що починаються від цих відростків. Передхребтова пластинка прикріплюється знизу разом з драбинчастими м’язами до I–II ребер і продовжується у внутрішньогрудну фасцію, а з боків – у пахвові фасції.   Між   передхребтовою   пластинкою   позаду і глоткою та стравоходом попереду є позаднутрощевий простір (spatium retroviscerale), що продовжується вздовж стравоходу в середостіння. Простір між передхребтовою пластинкою попереду і хребтом позаду, у якому розташовані глибокі м’язи шиї, називається передхребтовим простором (spatium prevertebrale).

Міжфасціальні  простори,  що  заповнені  пухкою сполучною тканиною, можуть служити шляхами поширення запальних процесів не тільки в межах шиї, але й спускатися вниз у середостіння.

У задній шийній ділянці між підпотиличними м’язами розташовані пластинки каркової фасції (fаscia nuchae), що утворюють для цих м’язів фасціальні  піхви,  а  знизу  каркова  фасція  переходить у грудо-поперекову фасцію.

Варто зауважити, що в деяких підручниках з нормальної та топографічної анатомії описуються 5 пластинок шийної фасції за класифікацією В. Н. Шевкуненка: 1 – поверхнева фасція шиї, що утворює фасціальну піхву для підшкірного м’яза шиї; 2 – поверхневу і 3 – глибоку пластинки власної фасції шиї, що вкривають відповідно груднинно-ключично-соскоподібні і трапецієподібні м’язи та підпід’язикову групу м’язів; 4 – внутрішньошийну фасцію, пластинки якої оточують внутрішні органи шиї; 5 – передхребтову фасцію, що утворює фасціальні піхви для глибоких м’язів шиї. Однак таку класифікацію недоцільно застосовувати з наступних міркувань. Поперше, підшкірний м’яз шиї, що міцно зростається зі шкірою і за функцією подібний до інших м’язів лиця, має тільки власну фасцію.

По-друге, поверхнева, передтрахейна і передхребтова пластинки шийної фасції утворюються в залежності від походження  і розвитку відповідних груп м’язів шиї. Груднинноключично-соскоподібний і трапецієподібний м’язи мають зяброве походження, розташовуються на шиї поверхнево. Для них фасціальні піхви утворює поверхнева пластинка шийної фасції. Підпід’язикові м’язи розвиваються з передніх частин міотомів, розміщені перед трахеєю та іншими внутрішніми органами шиї і для них фасціальні піхви утворює передтрахейна пластинка. Глибокі (передхребтові) м’язи шиї, що також утворюються з міотомів, мають загальну для них фасціальну передхребтову пластинку.

Що стосується внутрішніх органів шиї (великі слинні залози, гортань, трахея, щитоподібна залоза, глотка і стравохід), то їх зовнішньою оболонкою є адвентиція або сполучнотканинна капсула (слинні залози), яка не може бути фасцією як за будовою, так і за походженням.

З урахуванням рельєфу шкіри на шиї, обумовленого розташуванням м’язів і внутрішніх органів, у передньобічних відділах шиї виділяють три ділянки: непарну передню, дві парні – праву і ліву груднинно-ключично-соскоподібну, що відповідає проекції однойменного м’яза, та праву і ліву бічні ділянки.

Передня шийна ділянка (rеgiо cervicаlis anterior), що має трикутну форму, обмежована зверху нижнім краєм тіла нижньої щелепи, з боків – переднім краєм правого і лівого груднинно-ключично-соскоподібних м’язів, а вершина цього трикутника досягає яремної вирізки ручки груднини. Передньою серединною лінією передня шийна ділянка розділена на два передні шийні трикутники – правий і лівий.

У кожному передньому шийному трикутнику (trigоnum cervicаle antеrius) виділяють ще чотири менші трикутники: піднижньощелепний, сонний, м’язовий і підборідний.

Піднижньощелепний трикутник (trigоnum submandibulare) обмежований: зверху – нижнім краєм тіла нижньої  щелепи,  присередньо  і знизу –  переднім черевцем двочеревцевого м’яза,  збоку  і  знизу – заднім черевцем двочеревцевого м’яза. У цьому трикутнику розташовані: піднижньощелепна слинна залоза, шийна гілка лицевого нерва і гілки поперечного нерва шиї, лицеві артерія і вена, а за піднижньощелепною слинною залозою – занижньощелепна вена, під нижньою щелепою розташовані піднижньощелепні лімфатичні вузли.

У межах піднижньощелепного трикутника хірурги виділяють ще язиковий трикутник, або трикутник Пирогова, який ним описаний. Це невеликий трикутник, але дуже важливий для хірургів, бо в його межах проходить язикова артерія, доступ до якої можливий у цьому місці шиї. Язиковий трикутник обмежований: попереду – заднім краєм щелепнопід’язикового м’яза, позаду – заднім черевцем двочеревцевого м’яза, зверху – під’язиковим нервом.

Сонний трикутник (trigоnum carоticum) обмежований: зверху – заднім черевцем двочеревцевого м’яза, присередньо і знизу – верхнім черевцем лопатковопід’язикового м’яза, позаду і знизу – переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного    м’яза.

У межах сонного трикутника на поверхневій пластинці шийної фасції проходять шийна гілка лицевого нерва, верхня гілка поперечного нерва шиї і передня яремна вена. Глибше, у середині сполучнотканинної піхви, розташовані судинно-нервовий пучок (загальна сонна артерія, яка на рівні під’язикової кістки роздвоюється на внутрішню і зовнішню сонні артерії; внутрішня яремна вена; блукаючий нерв) та глибокі бічні шийні лімфатичні вузли. Попереду від судинно-нервового  пучка  проходять  під’язиковий  нерв, а глибше і нижче – гортанний нерв (гілка блукаючого нерва) і найглибше, на передхребтовій пластинці шийної фасції – симпатичний стовбур.

М’язовий трикутник, який ще називають лопатково-трахейним трикутником (trigоnum musculаre; trigоnum  omotracheale)  обмежований:   позаду   і   знизу – переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, зверху і збоку – верхнім черевцем лопатково-під’язичкового м’яза і присередньо – передньою серединною лінією.

У межах цього трикутника над яремною вирізкою ручки груднини трахея прикрита тільки шкірою і зрослими поверхневою і передтрахейною пластинками шийної фасції. Приблизно на 1 см вбік від серединної лінії проходить передня яремна вена, що заходить в надгруднинний простір.

Підборідний трикутник (trigоnum submentаle) непарний, обмежований: з боків – передніми черевцями правого і лівого двочеревцевих м’язів, знизу і позаду – під’язиковою кісткою. Вершина цього трикутника обернена до нижньої підборідної ості. Дном трикутника служить правий і лівий щелепно-під’язиковий м’язи, що з’єднані щелепно-під’язиковим швом.

Груднинно-ключично-соскоподібна ділянка (regio sternocleidomastoidea) відповідає контурам однойменного м’яза. Між двома головками груднинноключично-соскоподібного м’яза і ключицею розташована мала надключична ямка (fossa supraclavicularis minor), де проектується діафрагмовий нерв. У клініці використовують праву ямку для визначення позитивного “френікус-симптому”. При захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчних проток, під час натискання пальцем у цій ямці виникає біль.

Бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis), яку ще називають бічним шийним трикутником (trigonum cervicale laterale), парна і обмежована: попереду – заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, позаду – переднім краєм трапецієподібного м’яза, знизу – ключицею.

У цій ділянці виділяють два трикутники: лопатково-трапецієподібний  і  лопатково-ключичний.

Лопатково-трапецієподібний трикутник (trіgоnum omotrapezoideum) обмежований: попереду – заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, позаду – переднім краєм трапецієподібного м’яза, знизу – нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза. Тут проходить додатковий нерв. Між драбинчастими м’язами формується шийне і плечове нервові сплетення, від шийного сплетення відходять малий потиличний, великий вушний та інші нерви.

Лопатково-ключичний трикутник (trіgоnum omoclaviculаrе) розташований над середньою третиною ключиці. Він обмежований: знизу – ключицею, зверху – нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза, попереду – заднім краєм груднинно-ключично-соскоподібного м’яза. У ділянці цього трикутника розташована кінцева частина підключичної артерії, надключична частина плечового сплетення, між стовбурами якого проходить поперечна артерія шиї, а над сплетенням – надлопаткова артерія. Попереду від переднього драбинчастого м’яза – у переддрабинчастому просторі (spatium antescalenum) проходить підключична вена, що зрощена з фасцією підключичного м’яза і пластинками шийної фасції.

У цьому трикутнику над ключицею помітна видовжена заглибина – велика надключична ямка (fossa supraclavicularis major).