Тактична медицина, суть та принципи

Близько 90% смертей у бою відбуваються до того, як поранені дістануться медичної установи:

31% – проникаюча травма голови;

25% – травма тулуба, що не підлягає лікуванню за допомогою хі рургічного втручання;

10% – травма тулуба, що підлягає лікуванню за допомогою хі рургічного втручання;

9% – крововтрата внаслідок ран після відриву кінцівок;

7% – травма, що нівечить, отримана внаслідок вибуху

5% – напружений пневмоторакс; 1% – проблеми з дихальними шляхами.

Тактична медицина – це надання допомоги на догоспітальному етапі, яка націлена передусім, на усунення попереджуваних причин смерті за принципами, що враховують загрозу від бойових дій.

«ПРАВИЛЬНІ ДІЇ У ПРАВИЛЬНИЙ ЧАС»

Виділяють три етапи надання допомоги пораненим у військово-польових умовах:

Допомога в «червоній зоні» (під обстрілом).
Допомога в «жовтій зоні» (в укритті).
Допомога в «зеленій зоні» (під час евакуації).

Домедична допомога – невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладн ому стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здо ров’я, що здійснюють на місці події особи, які не мають медич ної освіти.

Роль та завдання медиків залежно від їхньої кваліфікації:

Боєць-рятувальник (усі озброєні військовослужбовці) – може діагностувати та надавати допомогу при масивній кровотечі, проблемах дихальних шляхів, проникаючому пораненні грудної клітки; може керувати евакуацією до медичного закладу.
Військовий медик на полі бою (1 медик на 12 солдатів) – не тільки лікує критичну кровотечу, проблеми дихальних шляхів, проникаючі поранення грудної клітки, але й забезпечує тривалий догляд за ранами, прохідність дихальних шляхів, тривалу підтримку дихання та рівня артеріального тиску; лікує переломи та опіки; діагностує та лікує невідкладні стани нетравматологічної етіології; забезпечує медичний догляд за пораненими в польових умовах та евакуацію в медичні заклади.
Лікарі-парамедики (2 лікарі на 300 солдатів). Їхня роль, окрім перерахованих вище завдань, також включає основи хірургічної допомоги, діагностику та лікування загальних захворювань; вони здійснюють нагляд за тривалим лікуванням; на полі бою – керують та підтримують функціонування госпіталю, забезпечують гігієнічний нагляд.