Тактична медицина

Евакуація

Етапи:

• Планування
• Контроль стану хворого у зоні сортування
• Карта пораненого
• Сортування
• Запит про евакуацію «9 пунктів»
• Догляд за пораненими
• Правильне пакування пораненого

Планування

• Забезпечення зв’язку
• Вивчення карти місцевості
• Встановлення локалізації лікарень та їх можливості (травматологія, барокамера, опіковий центр, ветеринарія тощо). Їх GPS координати та орієнтири
• Джерела їжі / води

Контроль стану хворого у зоні сортування

При попаданні у зону сортування медична допомога проводиться за алгоритмом MARCH PAWS.

М (Massive Hemorrhage)

Контроль зупинки критичної кровотечі, при потребі – зупинка за допомогою турнікету типу САТ або джгутів.

А (Airways)

1. Якщо пацієнт не реагує на подразники, визначте, чи він дихає, на підставі огляду, слуху та відчуття руху повітря біля рота («БЧВ»).
2. Перевірте, чи не перекриті дихальні шляхи. Використовуючи палець або трубку для відсмоктування, витягніть очевидні перешкоди.
3. Якщо пацієнт притомний, покладіть його у стабільне положення.
4. Якщо пацієнт непритомний, підтримуйте прохідність дихальних шляхів:
   1. Підніміть підборіддя або висуньте щелепу, якщо є підозра ушкодження шийного відділу хребта.
   2. Використайте назофарингеальний або орофарингеальний повітроводи.

• Змажте назофарингеальний повітровід та введіть, зрізом до перегородки.
• Протипоказано використання, якщо з носа або вух витікає ліквор (спинно‐мозкова рідина).

5. Якщо є особа, яка може провести спеціалізовану реанімацію, і є порушення прохідності дихальних шляхів або загроза її порушення, розгляньте можливості таких процедур:

1. Ендотрахеальна інтубація або забрати.
2. Хірургічна конікотомія.

R (Respiration)

Перевірка та відновлення дихання потерпілого, ліквідація пневмотораксу.

1. Якщо пацієнт не дихає, проведіть штучну вентиляцію легень рот в рот за допомогою дихального ручного апарата типу «Амбу» або інтубаційної трубки. У разі потреби вводьте додатковий кисень.
2. Усі відкриті рани грудної клітки треба негайно обробити, заклеївши оклюзійною пов’язкою.
3. Стежте, чи розвивається напружений пневмоторакс. У разі потреби лікуйте його.
4. Якщо у пацієнта прогресує дихальна недостатність після ураження грудної клітки:
   • Попустіть пов’язку на відкритій рані грудної клітки.
   • Проведіть декомпресію за допомогою голки.
   • Якщо повітря не виходить під тиском, можливо, голка забилася.
   • Будьте готові проводити кілька декомпресій голкою, щоб позбутися напруженого пневмотораксу.

С (Circulation)

1. Проведіть детальний огляд постраждалого та зупиніть усі кровотечі. Контролюйте артеріальний тиск.
2. При наявності постгеморагічного шоку:

а. Введіть струменево початкову дозу рідини – 250 мл 0,9% фіз., протягом 30 хв – 1000 мл, максимальний об’єм інфузії – 2000 мл. Титруйте, щоб підтримувати систолічний тиск > 90 мм рт. ст.

б. Введіть транексамову кислоту (ТХА, інгібітор фібринолізу):

• 1 г впродовж 10 хв (повільно крапельно на ізотонічному розчині);
• підтримуюча доза: 1 г за 8 год (методом ізотонічної внутрішньовенної інфузії).

3. Поставте другу крапельницю для введення антибіотиків.

H (Hypothermia) – боротьба з гіпотермією (накриваємо пораненого термоковдрою).

Р (Pain) – даємо знеболювальні препарати.

А ( Antibiotics) – вводимо антибіотик.

W (Wounds) – обробляємо антисептиком рани та накладаємо пов’язки (за потреби).

S (Splinting) – іммобілізуємо переломи та уражені частини тіла, за потреби накладаємо шини.

ПАМ’ЯТАЄМО! Щоразу після огляду та надання допомоги обов’язково робимо записи у «Картку пораненого» про виконані маніпуляції.