Бойовий стрес

Перший бій людина веде сама з собою.

Етапи психологічної адаптації учасника бойових дій:

Перший період (хвилини, години, перші дні) – підвищення активності та працездатності. Сили мобілізуються переважно за рахунок «поверхневих» резервів організму.
Другий період (до 10 діб) – організм перелаштовується адекватно реагувати в екстремальній ситуації. У цей час знижується рівень працездатності. Якщо у людини високий рівень мотивації, працездатність може залишатися дуже високою.
Третій період (від 20 до 60 діб) – нестійка адаптація. З’являється втома та відсутність бажання продовжувати.
Четвертий період – із тотального почуття страху, бій перетворюється на методичну роботу, яку виконують зі злістю та виваженістю.
Із наближенням терміну ротації у деяких військовослужбовців зростає страх бути вбитими або пораненими.

Бойовий стрес – це процес мобілізації усіх наявних можливостей організму, імунної, захисної, нервової, психічної систем для подолання небезпечної ситуації для життя. Кожен учасник воєнних дій може бути у стані бойового стресу. Бойовий стрес виникає ще до реальної загрози життю і триває аж до виходу із зони бойових дій.

Фізіологічні зміни

Гормони, що потрапляють у кров із залоз внутрішньої секреції, викликають тривогу, пильність, агресивність.
Збільшується об’єм легенів, що дозволяє отримувати більше кисню органам, які активно задіяні (для бігу).
Зменшується подача крові до внутрішніх органів і збільшується – до серця, скелетних м’язів (забезпечує зменшення крововтрати внутрішніх органів, покращує роботу м’язів).
Збільшується рівень глюкози (зростають резерви енергії).
Збільшується кількість ендорфінів (забезпечують знеболення при травмах).
Підвищується температура тіла (забезпечує запобігання інфекції).

Бойовий страх – це негативні емоції, які зазвичай супроводжують бойовий стрес, виникають через відчуття небезпеки та супроводжуються слабістю і нудотою (51%), мимовільним сечовипусканням (10%) та нетриманням калу (10%).

Причини виникнення страху	Заходи з профілактики
Нестача інформації	Надання інформації
Ізольованість	Наявність командирів та зв’язку
Невпевненість у собі	Знання сутності страху
Раптовість події	Забезпечення пильності
Втома, недосипання	Активний відпочинок, сон

Фактори, які викликають стрес під час бойових дій:

смерть бойових товаришів – 50%;
зовнішній вигляд важкопораненого (загиблого) – 29%;
світлові та шумові ефекти бою – 8%;
палаючий військовий транспорт – 5%.

Етапи протікання бойового страху

Ви можете визначити своє самопочуття і зрозуміти, що відбувається з бойовими побратимами.

Стан шоку (бойовий шок).

Бліда шкіра; пильний погляд, людина майже не моргає; забуває, що було, що потрібно робити; не виявляє емоцій, відсутність або уповільнення мовлення; холодні кінцівки; тримається окремо від інших; слабкий м’язовий тонус або сильні спазми.

Надзбудження.

Почервоніння шкіри; часте моргання; різкий сміх; неспокій, метушливість; швидке, нестримне мовлення; настороженість; емоційні вибухи;

надмірна реакція страху, що довго триває; напружені м’язи, труднощі в концентрації уваги; дратівливість; лякливість.

Втома (бойове виснаження).

Песимізм, пригніченість, млявість; дратівливість, невдоволення всім («нічого не хочеться»); тривожність; знервованість; напружений вираз обличчя; брак стійкого контакту очі в очі; голосне мовлення; важко розслабитися; проблеми зі сном і апетитом; працездатність знижена (важко виконувати поставлені завдання, не хочеться вмиватися, голитися тощо).

Вихід із травми.

Хвилеподібно накочуються туга, сум, спустошення; може бути почуття провини, образи; періодично хочеться плакати при згадці про травматичні події; в такі моменти з’являється небажання жити; стримування сліз; погіршення імунітету – часті простудні захворювання; психосоматичні розлади (наприклад, проблеми з травленням, підвищення тиску, головний біль тощо).

Адаптація до екстремальної ситуації.

Поліпшення уваги; активізація мислення; загострення патріотизму, відповідальності, колективізму, сумління, готовності до самопожертви; віра в свої сили, в успіх, сподівання на краще; здатність терпляче витримувати випробування; емоційна стійкість; здатність до концентрації для вирішення завдання; стійкість до тимчасових невдач; підвищення витривалості.

У 90% людей, які є учасниками бойових дій, страх має яскраво виражені форми: 39% відчувають найбільший страх перед боєм, 35% – в бою, 16% – після нього, 10% – не в змозі визначити нічого.

До найбільш поширених фобій воєнного часу відносять:

«страх мін»,
«страх снайперів»,
«страх літаків / дронів»,
«страх танків».

ПАМ’ЯТАЄМО! Одна безсонна ніч підвищує рівень тривоги на 30%. Водночас навіть одна ніч глибокого сну допомагає впоратися зі стресом і знизити рівень тривожності.

Без сну боєздатність до виконання бойових задач зберігається протягом 3 днів.
Якщо сон 0,5 год на добу – боєздатність зберігається 3,5-4,5 доби.
1,5 год на добу – у 50% військовослужбовців боєздатність зберігається протягом 6 днів.
3 год на добу – у 91% воїнів боєздатність зберігається 9 днів.
4 год на добу – у 93% воїнів боєздатність зберігається 12 днів.
5 год на добу – у 96% воїнів боєздатність зберігається протягом 90 днів.
6 год на добу – обов’язкова норма сну для командира (у тих, хто приймає рішення, бойова втома розвивається швидше).
7-8 год на добу – оптимальна тривалість сну.

Поведінка військовослужбовців, що перебувають у стані страху:

відсутність реагування або неправильне, загальмоване виконання команд;
неправильна, загальмована реакція на оперативні зміни у ході бою;
відмова виконувати наказ;
припинення ведення вогню;
стрільба в бік, у повітря (у Першу світову війну на знищення одного ворога витрачалося 5 000 патронів, у Другу світову – 50 000, у В’єтнамі – 300 000);
бажання не дивитися у бік ворога;
спроби сховатися під укриттям або на дні окопу;
неконтрольовані рухи, спроби втечі від джерела небезпеки.