Засоби для зупинки кровотечі

Виділяють:

Механічні засоби зупинки кровотечі.
Хімічні засоби зупинки кровотечі.

МЕХАНІЧНІ ЗАСОБИ ЗУПИНКИ КРОВОТЕЧІ

Якщо кровотеча з кінцівки сильна, треба накласти джгут на кінцівку вище місця кровотечі і стягнути його, закручуючи до зупинки кровотечі. Використовують спеціальний турнікет (типу САТ), зроблений з еластичної гуми джгут (типу Есмарха) чи джгут-закрутка з підручного матеріалу. Небажано накладати джгут на середину плеча, бо це може призвести до пошкодження плечового нерва.

До джгута треба прикріпити записку із зазначенням точного часу накладання.
Джгут повинен знаходитися на кінцівці не більше 1,5-2 години, але протягом цього часу необхідно 1-2 рази попускати його на 10-15 хвилин, попередньо провівши пальцеве притискання артерії.
Після послаблення джгута його слід накласти трішки вище попереднього місця.

Якщо джгут накладено правильно, то:

кровотеча з рани припиняється; кінцівка стає блідою та холодною;
пульс нижче накладання джгута не визначається.

Робота з турнікетом

Місця накладання турнікета Кровоспинні турнікети використовуються для зупинки критичної кровотечі з кінцівки.

Існують 4 основних місця накладання турнікета:

плече – проксимально (якомога вище на кінцівці);
стегно – проксимально.

Накладання турнікета на черепі, шиї, грудях, животі – недоцільне та неефективне.

У деяких ситуаціях допустиме накладання другого турнікета на кінцівку.

Вище першого турнікета на 2-5 см, ближче до тулуба, якщо один турнікет не зупинив критичну кровотечу (крупна людина, екстрене накладання на щільний зимовий одяг і т. д.).
При ампутації кінцівки – ближче до травми, на 5-10 см вище місця травматичної ампутації.

Правила роботи з турнікетом

Затягуємо стропу з липучкою одним різким рухом. Це допоможе скоротити час, необхідний для накладання турнікета: чим сильніше затягнути стропу, тим менше обертів воротка необхідно зробити до повної зупинки крові.
Починаємо закручувати вороток в будь-якому зручному напрямку.
Фіксуємо липучку по всій довжині до пластикової платформи з воротком і фіксаторами.
Фіксуємо вороток.
Продовжуємо намотування стропи з липучкою поверх затягнутого і фіксованого воротка. Це необхідно для запобігання зачеплень вільного краю стрічки за навколишні предмети і ослаблення або мимовільного зняття турнікета.
Записуємо час та дату накладання.

Тримайте липучку турнікета в чистоті.

У випадку тривалої евакуації пораненого використовується правило «ТТБ» – Турнікет, Тампонада, Бандаж

Рішення про заміну кровоспинного турнікета на гемостатик залежить від швидкості евакуації – проміжку часу з моменту отримання травми до передачі пораненого під нагляд лікарів.

Евакуація протягом 1 години:

перевірте накладений турнікет, переконайтесь, що критична кровотеча була зупинена;
підготуйте пораненого до евакуації.

Евакуація більше ніж 1 годину:

проведіть повторний огляд пораненого, переконайтесь, що його стан НЕ погіршується;
проведіть тампонаду ранового каналу з використанням гемостатичного засобу;
накладіть тиснучу пов’язку на рану; 4. послабте кровоспинний турнікет; 5. підготуйте пораненого до евакуації.

Протипоказання до заміни накладеного кровоспинного турнікета гемостатичним засобом та тиснучою пов’язкою:

ампутація кінцівки;
критична втрата крові (поранений без свідомості, блідість шкірних покривів, прискорений пульс).

Кровоспинний турнікет НЕ ЗНІМАЄТЬСЯ з кінцівки повністю, навіть після зупинки кровотечі, до моменту передачі пораненого медикам. Він залишається в тому самому місці, але в розслабленому стані (не стискаючи кінцівку) на випадок відновлення критичної кровотечі під час евакуації і для інформування евакуаційної команди про наявну проблему.

Послаблення турнікета

Плавним рухом повертаємо вороток на 90 градусів.

Тримаємо в такому положенні 1хв.

Під час першого повороту важливо стежити за місцем поранення, в разі збільшення плями крові на перев’язному матеріалі – затягнути турнікет в початкове положення – критичну кровотечу не зупинено!

При відсутності ознак відновлення критичної кровотечі робимо ще один плавний поворот на 90 градусів. Інтервал між наступними поворотами 20 секунд. При послабленні турнікета контролюємо розмір плями крові на пов’язці, відмічаючи її межі. У разі відновлення кровотечі туго затягніть вороток кровоспинного турнікета. Накладіть тиснучу пов’язку поверх наявної.

Техніка накладання джгута типу Есмарха

Перший оберт джгута повинен бути здійснений з максимальним тиском – він фактично повинен зупинити кровотечу, наступні оберти є фіксуючими.
При накладанні джгута на кінцівку важливо витримувати ширину накладення: кожний наступний тур (один оберт джгута) перекриває попередній на 1/3. Недотримання цього правила і накладення турів один поверх одного СПРИЧИНИТЬ зменшення площі здавлювання і, як наслідок, травму внутрішніх тканин, особливо нервів.

Правило №1: НІКОЛИ не використовуємо заводський спосіб фіксації (пластикові кнопки і отвори) при накладенні джгута Есмарха. Розрив місць перфорації джгута призведе до його ослаблення, відновлення критичної кровотечі, смерті.

Правило №2: НІКОЛИ не використовуємо джгут Есмарха, намотаний на приклад автомата. Під дією сонця і вітру матеріал джгута руйнується, що призведе до його розриву під час накладання.

Правило №3: Джгут Есмарха заборонено накладати на голу шкіру. Скористайтеся фрагментом одягу, рушником, шарфом і т. д.

Техніка накладання імпровізованого джгута

Ускладнення при накладанні турнікета (джгута)

Ушкодження нервів
Посттурнікетний (постджгутовий) синдром
Біль при використанні джгута

1. Ушкодження нервів

Симптоми: нездатність відчувати біль, тепло, холод або тиск на шкіру вздовж ходу нерва; слабкість та нездатність рухати великими чи малими м’язами. Причини ушкодження нервів при використанні турнікета (джгута):

механічний тиск на нерви під джгутом;
киснева недостатність під джгутом або дистально від джгута.

Запобіжні заходи: рекомендується не затягувати джгут сильніше, ніж необхідно для стабільної зупинки кровотечі.

Посттурнікетний (постджгутовий) синдром

Виражається у тривалому набряку кінцівки після того, як джгут зняли.

Причини: кров у великій кількості повертається до кінцівки після послаблення джгута (розвивається гіперемія). Це спроба організму очистити кінцівку від метаболічних продуктів кисневої недостатності. На відміну від паралічу нервів посттурнікетний синдром виникає насамперед унаслідок тривалої ішемії, а не прямого механічного впливу джгута на м’яз. Симптоми: набряк, затвердіння, блідість шкірних покровів, слабкість м’язів без паралічу, заніміння.

Біль при використанні джгута

Біль при використанні джгута є найчастішим ускладненням у клінічній практиці. Підвищений тиск і тупий біль (від використання джгута) у кінцівці можуть розвинутися під час і після використання джгута, незважаючи на адекватну анестезію. Початкове відчуття тиску на місці накладання джгута змінюється на прогресуюче заніміння та параліч, який прогресує до повного паралічу.

Після послаблення джгута помічається інше болісне відчуття, пов’язане з реперфузією кінцівки. Це відчуття описується як рівноцінне або сильніше, ніж дискомфорт, спричинений джгутом перед послабленням.

ПАМ’ЯТАЄМО! Ускладнення виникають у пацієнтів, яким джгут наклали на тривалий час (понад 2 години), або надто сильно (травма нерва), або недостатньо сильно (не зупинився притік артеріальної крові, проте зупинився відтік венозної).