Глосарій

ОСТЕОЛІЗ ТРАВМАТИЧНИЙ МАСИВНИЙ – великий остеоліз у ділянці перелому кістки.

ОСТЕОЛОГІЯ – розділ анатомії, який вивчає форму і структуру кісток у взаємозв’язку з їхньою функцією.

ОСТЕОМА – доброякісний кістковий новоутвір; переважною локалізацією О. є кістки черепа, особливо його придаткових пазух; частіше О. виявляється в порожнині фронтального синуса, рідкісні ше – у ділянці склепіння черепа або на нижній щелепі; мікроскопічно О. поділяють на компактні та губчасті.

О. ГУБЧАСТА – гістологічний варіант О.; складається з сітки кісткових балок, розміщених безладно; міжбалкові простори заповнені клітинно-волокнистою тканиною; О. г. не має чіткої межі з оточуючою кістковою тканиною нормальної кістки.

О. КОМПАКТНА – гістологічний варіант О.; складається майже цілком із кісткової маси тонковолокнистої або пластинчастої будови з дуже вузькими судинними каналами.

О. ЛЕГЕНЬ – див.: Пневмонія остеопластична.

О. ЛЕГЕНЬ ГАЛУЗИСТА – див.: Пневмонія остеопластична.

О. М’ЯЗОВА – див.: Міозит осифікуючий.

О. ОСТЕОЇДНА – доброякіс на пухлина остеогенної природи, яка, як правило, локалізується в кортикальному шарі переважно довгих трубчастих кіс ток; найчастішою локалізацією є діафіз великогомілкової і стегнової кістки; мік ро скопічно виділено кілька клітинно-тканинних зон; центральні відділи містять велику кількість клітин у вигляді скупчень молодих остеобластів і тонкостінних судин; поблизу центра пухлини – маси остеоїду; … Докладніше

О. ФІБРОЗНА – див.: Фіброзна остеодисплазія.

О. ХОНДРАЛЬНА – див.: Хондродисплазія екзо стозна.

ОСТЕОМАЛЯЦІЯ – системне захворювання, яке характеризується порушенням мінерального обміну зі збідненням організму солями кальцію, фосфору, підвищенням активності лужної фосфатази та порушенням утворення активних метаболітів вітаміну D; проявляється переважним ураженням кісткової тканини у вигляді перебудови скелету, розм’якшення та деформації кісток; розрізняють чотири форми О.: дитячу і юнацьку форму, непуерперальну (у дорослих), пуерперальну (О. у вагітних) і … Докладніше