Глосарій

ОСТЕОКЛАСТ – клітина кісткової тканини, яка характеризується багатоядерністю, здатністю резорбувати обвапнований хрящ та міжклітинну речовину кісткової тканини в процесі розвитку та перебудови кістки.

ОСТЕОКЛАСТОМА – див.: Гіганто клітинна пухлина кістки.

ОСТЕОКЛАСТОМА ХОНДРОМАТОЗНА – див.: Хондробластома.

О. НЕДОСКОНАЛИЙ ЛОБШТЕЙНА – див.: Лобштейна синдром.

О. НЕДОСКОНАЛИЙ ПІЗНІЙ – див.: Лобштейна синдром.

О. НЕДОСКОНАЛИЙ УПОВІЛЬНЕНИЙ – див.: Лобштейна синдром.

ОСТЕОГЕННА НЕФРОПАТІЯ – за хворювання нирок дистрофічного характеру, зумовлене надмірним виведенням із організму фосфатно-кальцієвих солей, що надходять у кров з уражених кісток; характеризується відкладенням вапнистих сполук (фосфорно-кальцієвих метастазів) у прямих канальцях нирок; крім того, солі кальцію виявляються і внутрішньоклітинно в нефротелії проксимального відділу нефрону, частіше – в апікальних відділах у вигляді мікротілець та кристалів.

ОСТЕОГЕННА САРКОМА – це злоякісна пухлина кісткової тканини, яка характеризується утворенням пухлинної кісткової тканини. Остеосаркома зазвичай виникає в ділянках кісток, де активно відбувається ріст, наприклад, у метафізарних зонах довгих трубчастих кісток (наприклад, стегнової або плечової). Найчастіше вона діагностується у підлітків та молодих людей. Остеосаркома є агресивною пухлиною, яка потребує комплексного лікування, включаючи хірургічне втручання та … Докладніше

ОСТЕОДЕНТИН – тканина, яка утворюється в пульпі зуба при запаленні; за своєю будовою схожа з кістковою тканиною.

ОСТЕОДИСПЛАЗІЯ – вада розвитку кісткової тканини, зумовлена зупинкою, уповільненням або ненормальністю остеогенезу на певній стадії ембріонального або постнатального розвитку; проявляється аномаліями розвитку кістково-суглобового апарату.

ОСТЕОДИСПЛАЗІЯ МЕЛНІКА – НІДЛЗА (J. C. MELNICK – C. F. NEEDLES) – див.: Мелніка – Нідлза синдром.

ОСТЕОДИСПЛАЗІЯ ФІБРОЗНА – див.: Фіброзна остеодисплазія.