Глосарій

ОРБІТАЛЬНИЙ – такий, що стосується очної ямки; очноямковий.

ОРБІТАЛЬНИЙ ЦЕЛЮЛІТ – запалення тканин очної ямки, спричинене поширенням інфекції з придаткових носових пазух, зубів та інших будь-яких джерел інфекції в організмі, а також потраплянням мікробів ззовні при травмі орбіти.

ОРБІТАЛЬНОЇ ВЕРХНЬОЇ ЩІЛИНИ СИНДРОМ – симптомокомплекс, який характеризується поєднаним однобічним ураженням окорухового, блокового, відвідного нервів і І галузки трійчастого нерва, що проходять через верхню орбітальну щілину з порожнини черепа в порожнину орбіти; проявляється повним (інколи частковим) паралічем м’язів очного яблука (птоз верхньої повіки, повна офтальмоплегія, розширення зіниці і відсутність реакції її на світло), болями і … Докладніше

ОРБІТИ ВЕРШИНИ СИНДРОМ – симптомокомплекс, який виникає при патологічних процесах, котрі поширюються з ділянки верхньої орбітальної щілини у вершину орбіти і спричинюють компресію зорового нерва або порушення венозного відтоку з орбітальних вен; характеризується поєднанням синдрому орбітальної верхньої щілини з симптомами ураження зорового нерва.

ОРБІТОГРАФІЯ – рентгенологічне до слідження орбіти після введення контраст ної речовини в епісклеральний простір.

ОРБІТОТОМІЯ – хірургічний розтин ретробульбарного простору.

ОРБІТОТОНОМЕТРІЯ – визначення зміщення ока в глибину орбіти при дозованому тиску на його передню поверхню.

Оргазм (грец. orgao – палати пристрастю) – це кульмінаційна фаза статевого акту, що супроводжується найвищим рівнем сексуального задоволення та фізіологічними змінами в організмі. Фізіологічні механізми оргазму Оргазм має рефлекторний характер і реалізується через взаємодію таких структур:Ерогенні зони – стимуляція рецепторів статевих органів і шкіри.Спинномозкові центри ерекції та еякуляції – контролюють фізіологічну реакцію.Лімбічна система – відповідає … Докладніше

ОРГАЗМІЧНА ПЛАТФОРМА – нижня третина піхви, яка звужується під час статевого акту.

ОРГАЗМУ РОЗЛАДИ – постійне або таке, що епізодично повторюється, настання еякуляції до, під час або відразу після введення статевого члена в піхву.

ОРГАН- (органо-; грец. organon – орган) – частина складних слів, яка означає належність до органа чи організму.

ОРГАНЕЛИ – частини одноклітинних організмів, які виконують різноманітні життєві функції; є продуктами диференціювання цитоплазми; розрізняють такі О.: скелетні й опорні, рухові, чутливі, на паду і захисту, екскреції та секреції.