Глосарій

ОПСІУРІЯ – уповільнене виділення рідини з сечею.

ОПСО- – див.: Опсі-.

ОПСОКЛОНУС – гіперкінез очних яблук, найбільш виражений на початку фіксації погляду; проявляється поєднаними швидкими, нерегулярними, нерівномірними за амплітудою рухами, як правило, у горизонтальній площині; ознака ураження середнього мозку.

ОПСОКЛОНУСУ–МІОКЛОНУСУ СИНДРОМ – поєднання рухів очей (opsoclonus) і тулуба (myoklonus); може зустрічатися при вірусних хворобах, травмах, токсикозах внаслідок прийому лікарських препаратів, пухлинах та гіперосмотичній некетозній комі; у деяких жінок з дрібноклітинним раком легені або молочної залози, по’язаний з автоантитілом (анти-Ri).

ОПСОМЕНОРЕЯ – збільшення тривалості менструального циклу понад 35 днів.

ОПСОНІНИ – фактори сироватки крові, які зумовлюють прилипання мікроорганізмів, клітин, що загинули, або їхніх фрагментів, індиферентних частинок до поверхні фагоцитів, підвищують швид кість і ефективність фагоцитарної реакції; О. складаються із термолабільних і термостабільних факторів сироватки крові.

ОПСОНІЧНИЙ ІНДЕКС – відношення фагоцитарного показника імунної сироватки до фагоцитарного показника нормальної сироватки; показник активності опсонінів імунної сироватки.

ОПСООЛІГОМЕНОРЕЯ – скорочення менструацій (до 1–2 днів), розді лених три валими проміжками (більше 35 днів).

ОПТИКО- (опто-; грец. opticos – такий, що належить до зору) – частина складних слів, яка означає належність до зору.

ОПТИКО-ГЕМІПЛЕГІЧНИЙ СИНДРОМ – екстрацеребральний альтернуючий синдром; проявляється порушенням функції зорового нерва і спастичною геміплегією на протилежному боці; синдром патогмонічний для стенозу внутріш ньої сонної артерії та її галузок.

ОПТИКОЕНЦЕФАЛІТ – форма первинного гострого розсіяного енцефаломієліту, яка характеризується переважним ураженням головного мозку та зорових нервів.

ОПТИКОЕНЦЕФАЛОМІЄЛІТ – форма первинного розсіяного енцефаломієліту, яка характеризується поєднаним ураженням головного і спинного мозку та зорових нервів.