Глосарій

ОПІОМАНІЯ – форма наркоманії, яка характеризується пристрастю до вживання опію або його препаратів.

ОПІОПАЛІННЯ – вид опіоманії, при якому опій вводиться в дихальні шляхи у формі диму.

ОПІОФАГІЯ – вид опіоманії, при якому опій чи його препарати вживаються усередину у вигляді порошка, настоїв, пігулок.

ОПІСТІОН (OPISTHION) – середина заднього краю великого потиличного отвору; антропологічна точка.

ОПІСТО- (грец. opisthen – позаду, назад) – частина складних слів, яка означає «розміщений позаду», «відтягнутий назад».

ОПІСТОГЕНІЯ – аномалія прикусу, яка характеризується заднім розташуванням нижньої щелепи.

ОПІСТОКРАНІОН – найвіддаленіша від глабели точка потиличної кістки в ме діанній площині; краніометрична точка.

ОПІСТОРХІЗ (OPISTHORCHIS) – рід трематод родини Opisthorchidae, ряду Fasciolidae, які паразитують у жовчних протоках та протоках підшлункової залози ссавців; деякі види О. (O. felineus i O. viverrini) є збудниками опісторхозу в людини.

ОПІСТОРХОЗ – гельмінтоз печінки, жовчного міхура, збудником якого є два види трематод – Opisthorchis felineus i Opisthorchis viverrini; джерелами інвазії є людина та тварини, заражені О.; про міжні стадії збудника розвиваються в молюсках та рибах; зараження людини відбувається при вживанні в їжу зараженої риби; клінічно проявляється ангіохолітом, ангіохолециститом, дискінезіями жовчних шляхів, хронічним гепатитом та панкреатитом; … Докладніше

ОПІСТОТОНУС – тонічна судома розгиначів хребта, шиї та голови, а інколи і нижніх кінцівок; тіло вигинається при цьому дугоподібно; при максимально вираженому О. лежачий хворий опира ється тільки на потилицю та п’ятки; спостерігається при правцеві, менінгітах, отруєннях стрихніном, істерії, епілепсії.

О. “ВЕЛИКА” – О., для виконання якої необхідні умови стаціонарного лікування хворого.

О. ГНІЙНА – О., яка супроводжується потраплянням гною в операційну рану.