Глосарій

ОЖИРІННЯ ПУБЕРТАТНЕ – див.: Диспітуїтаризм пубертатно-юнацький.

ОЖИРІННЯ З РОЖЕВИМИ СТРИЯМИ – див.: Диспітуїтаризм пубертатно-юнацький.

-ОЗ (-озис; грец. – ōsis) – частина складних слів (суфікс), яка означає «процес», «результат процесу», «хвороба», «патологічний стан».

ОЗЕЛЕНЕННЯ – створення в населених пунктах зон зелених насаджень.

ОЗЕНА – хронічне захворювання носа, яке характеризується атрофією слизової оболонки носа, гнійними виділеннями з утворенням кірочок, з бридким запахом роздавленої блощиці, що супроводжується послабленням або втратою нюху.

ОЗНАКА, ЗЧЕПЛЕНА ЗІ СТАТТЮ – ознака, зумовлена генами, які локалізуються в статевих хромосомах.

ОЗНАКА, ЯКА КОНТРОЛЮЄТЬСЯ СТАТТЮ – ознака, зумовлена генами, які є в генотипі обох статей, але проявляється по різному в осіб чоловічої і жіночої статі.

ОЗНАКА, ОБМЕЖЕНА СТАТТЮ – ознака, зумовлена генами, які є в генотипі обох статей, але проявляється тільки в осіб однієї статі.

ОЗНОБ – одна із реакцій підсиленого термогенезу, яка розвивається в здорових при адаптації до холоду, та в хворих як складова частина гарячкової реакції; проявляється відчуттям холоду та м’язовим тремтінням, яке захоплює послідовно жувальні м’язи, м’язи плечового поясу, спини і всю скелетну мускулатуру.

ОЗОКЕРИТ – мінерал із групи нафтових бітумів; О. має високу теплоємність, мінімальну теплопровідність, уповільнену тепловіддачу, що уможливлює його використання як теплоносія при лікуванні теплом.

ОЗОКЕРИТОЛІКУВАННЯ – вид лікування теплом, при якому як тепловий агент використовується спеціально оброблений озокерит.

ОЗОН – О3; молекулярна форма алотропних модифікацій кисню; має високу хімічну активність; дуже токсичний; сульфгідрильна отрута.