Глосарій

ОДОНТАЛГІЯ – зубний біль; відчуття болю, що локалізується в зубах.

ОДОНТЕРИЗМ – див.: Бруксизм.

ОДОНТОАМЕЛОБЛАСТОМА – пухлина, представлена структурами амело бластоми, які поєднуються з відкладеннями дентину і емалі, що інколи нагадують зачаток зуба; властивий місцево-деструю ючий ріст.

ОДОНТОБЛАСТ – клітина пульпи зубного органа та сформованого зуба, що бере участь у формуванні дентину та його обмінних процесах.

ОДОНТОГЕННИЙ – такий, що виходить із зубів або пов’язаний з розвитком зубів.

ОДОНТГЕННІ ПУХЛИНИ – пухлини епітеліальної та сполучнотканинної природи, які розвиваються з елементів зубних тканин на різних стадіях їх розвитку; О. п. поділяють на доброякісні, до яких належить амелобластома, кальцинуюча епітеліальна одонтогенна пухлина, амелобластична фіброма, аденома тоїд на одонтогенна пухлина (аде но амело бластома), кальцинуюча одонтогенна кіста, дентинома, амелобластична фіброодонтома, одонтоамелобластома, одонтома, одонтогенна фіброма, міксома (міксофіброма), … Докладніше

ОДОНТОГЛІФІКА – розділ антропологічної одонтології, що вивчає варіації візерунків жувальної поверхні зубів.

ОДОНТОКЛАСТОМА – гігантоклітинна пухлина кістки, яка локалізується в щелепах.

ОДОНТОЛОГІЯ – розділ стоматології, що вивчає структуру і функцію зубів, їх захворювання та розробляє методи лікування.

ОДОНТОЛОГІЯ АНТРОПОЛОГІЧНА – розділ антропології, що вивчає будову та еволюцію зубної системи людини і приматів.

ОДОНТОМА – доброякісна одонтогенна пухлина, яка виникає внаслідок порушення розвитку зуба; за мікроскопічною будовою О. поділяють на прості та склад ні, які у свою чергу можуть бути зміша ними і складовими.

О. ПРОСТА ТВЕРДА – морфологічний варіант О.; представлений тканинами одного зуба, які змішані в різних сполученнях.