Глосарій

НОРМ- (нормо-; лат. norma – норма) – частина складних слів, яка означає відповідність нормі.

НОРМА – 1) загальновизнане, узаконене правило, міра, закон, взірець, звичайний стан; 2) середня кількість, розмір чогось.

НОРМАЛЬНИЙ – відповідний до норми, правильний, природний.

НОРМАНА – ВУДА (R. M. NOR MAN – N. WOOD) СИНДРОМ – різновид спадкової амавротичної ідіотії: виражена мікроцефалія з тяжкими ушкодженнями мозку; позаклітинне відкладання холестерину; ліпоїдна дегенерація сітківки; амавротична ідіотія; летальній кінець, звичайно, настає в перші місяці життя.

НОРМАНА – ВУДА (R. M. NOR MAN – N. WOOD) ФОРМА АМАВРОТИЧНОЇ ІДІОТІЇ – див.: Нормана – Вуда синдром.

НОРМАТИВИ ГІГІЄНІЧНІ – кількісні показники факторів оточуючого середовища, які характеризують безпечні рівні їх впливу на стан здоров’я та гігієнічні умови життя населення. Залежно від нормуючого фактора оточуючого середовища Н. г. поділяють на гранично допустимі концентрації, допустимі залишкові концентрації та гранично допустимі рівні.

НОРМАЦИДНІСТЬ – нормальна кислотність.

НОРМЕРГІЯ – стан реактивності організму, прояви якої відповідають характеру та силі дії фактора, що спричинив реакцію.

НОРМОБЛАСТИ – див.: Еритробласти.

НОРМОВОЛЕМІЯ – нормальний об’єм крові в організмі.

НОРМОКАПНІЯ – нормальне напруження двоокису вуглецю в крові.

НОРМОСПЕРМІЯ – вміст в еякуляті сперматозоїдів, який характерний для здорового чоловіка зрілого віку (50–150 млн. в 1 мл, із них рухомих – не менше 70 %).