Глосарій

Н. ПІЄЛОНЕФРОТИЧНИЙ – Н., розвиток якого зумовлений пієлонефритом; характеризується переважним ураженням інтерстиційної тканини та судин нирки.

Н. ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ – Н., що розвивається після травматичного пошкодження нирки.

Н. РЕВМАТИЧНИЙ – Н., що ускладнює перебіг ревматизму, при якому в нирках може розвиватися рецидивуючий нефрит, васкуліт, ішемічні інфаркти.

НЕФРОКАЛЬЦИНОЗ – дифузне від кладення солей кальцію в тканинах нирок, яке супроводжується запально-дистрофічними змінами та нирковою недостатністю; розрізняють первинний Н., що виникає в незмінених раніше нирках, і вторинний Н., при якому некротизована тканина нирок інкрустується солями; первинний Н. зустрічається при захворюваннях, які супроводжуються різними порушеннями кальцієвого обміну; вторинний Н. розвивається при ішемічному кортикальному некрозі нирок, … Докладніше

НЕЙРОЛІТІАЗ – див.: Нирковокам’яна хвороба.

НЕФРОЛІТОТОМІЯ – хірургічне видалення конкременту із нирки шляхом розтинання її паренхіми.

НЕФРОЛОГ – лікар-фахівець з нефрології.

НЕФРОЛОГІЯ – розділ науки про внутрішні хвороби, який вивчає етіологію, патогенез, клініку уражень нирок та розробляє методи їх діагностики, про філактики та лікування.

НЕФРОМА ЕМБРІОНАЛЬНА – див.: Вільмса пу хлина.

НЕФРОН – основний структурний і функціональний елемент нирок. До складу Н. входить мальпігієве тільце, яке скла дається з епітеліальної капсули (боуменова капсула) і замкнутого в ній клубочка кровоносних капілярів.

НЕФРОНЕКРОЗ – див.: Некронефроз.

НЕФРОНОФТИЗ ЮВЕНІЛЬНИЙ РОДИННИЙ – див.: Фанконі нефроно фтиз.