Глосарій

МЕРКУРІАЛІЗМ – хронічне отруєння ртуттю та її сполуками; характеризується порушеннями діяльності нервової системи та травного тракту, дерматозами та ін.

МЕРКУРІАЛІЗМ ШКІРИ – дерматози, що виникають при хронічному отруєнні ртуттю та її сполуками.

МЕРО- (грец. meros – частина, частка) – частина склад них слів, яка означає належність до частини будьчого.

МЕРОЗИГОТА – бактеріальна клітина-реципієнт, частково диплоїдна за ділянкою генетичного матеріалу, включеного додатково із генетичного матеріалу клітини-донора в процесі трансформації, трансдукції…

МЕРОКРИНОВИЙ – такий, що виділяє частки.

МЕРОКРИНОВІ ЗАЛОЗИ – залози, в яких при виділенні секрету не гинуть клітини або їх частини.

МЕРОЛОГІЯ – наука, яка вивчає варіації окремих частин організму; порівняльно-анатомічні дослідження, які входять в М., присвячені виявленню схожості та відмінності…

МЕРОМІКСИС – процес перетворення гаплоїдної бактеріальної клітини в частково диплоїдну, внаслідок трансформації, трансдукції або кон’югації.

МЕРОЦИТ – ядро сперматозоїда, що потрапило в клітину при заплідненні, але не злилося з її ядром.

МЕНОМЕТРОРАГІЯ – кровотеча із матки під час менструації, яка перевищує за інтенсивністю та тривалістю нормальну.

МЕНОПАУЗА – друга фаза клімактеричного періоду, яка наступає після останньої менструальноподібної кровотечі; характеризується зупинкою циклічних змін у ендометрії, менструальної та…

МЕНОПАУЗА ПАТОЛОГІЧНА – менопауза, зумовлена будь-яким патологіч ним процесом.