Глосарій

МЕНО- (грец. men місяць) – частина складних слів, яка зазначає належність до менструацій.

М. ВЕСНЯНО-ЛІТНІЙ ДВО ХВИЛЬОВИЙ – клініко-нозогеографічний ва ріант клі щового енцефаліту; характеризується гострим початком без продромального періоду, наявністю двох періодів…

М. МЕНГО – див.: Менінгіт Менго.

М. МЕНІНГОКОКОВИЙ – форма менінгококової інфекції, яка характеризується розвитком менінгіту та вогнищевими ураженнями мозку.

МЕНІНГОЕНЦЕФАЛОЛІЗ – хірургіч не розрізання рубцевих зрощень між оболонками і корою головного мозку.

Менінгоенцефаломієліт – це важке запалення, яке одночасно вражає оболонки головного і спинного мозку (менінгіт) та саму нервову тканину (енцефаліт і…

МЕНІНГОЕНЦЕФАЛОЦЕЛЕ – грижа, грижовий мішок якої містить змінену мозкову тканину і цереброспінальну рідину.

МЕНІНГОЕНЦЕФАЛОЦИСТОЦЕЛЕ – грижа, грижовий мішок якої міс тить змінену мозкову тканину, частину розширеного шлуночка мозку і цереброспінальну рідину.

МЕНІНГОКАУДОЛІЗ – хірургічний розтин рубцевих зрощень між твердою мозковою оболонкою та корінцями кінсь кого хвоста.

МЕНІНГОКОК – бактерії роду Neis seria, родини Neisseriaceae; аероб, дрібний грамнегативний диплокок, ферментує глюкозу і мальтозу; збудник ме нінгококової інфекції.

МЕНІНГОКОКЕМІЯ – клінічна форма менінгококової інфекції, яка характеризується бурхливим, тяжким перебігом, інтоксикацією, геморагічним синдромом.

МЕНІНГОКОКЕМІЯ БЛИСКАВИЧНА – М., яка розвивається внаслідок масивної бактеріємії та токсинемії, що призводить до розвитку інфекційно-токсичного шоку; характеризується раптовим підйомом…