Глосарій

МЕЗЕНХІМА – зародкова сполучна тканина людини та більшості багатоклітинних тварин. У зародках виконує опорну, трофічну і захисну функції. На ранніх…

МЕЗЕНХІМАЛЬНІ ПУХЛИНИ МНОЖИННІ ВРОДЖЕНІ – див.: Фіброматоз генералізований вроджений.

МЕЗЕНХІМОМА – пухлина складної будови, яка складається із кількох тканин мезенхімного походження. М. переважно локалізується в товщі м’язів кінцівок, особливо…

МЕЗЕНХІМОМА БАГАТОКОМПОНЕНТНА – морфологічний варіант М., до складу якої входить кілька похідних мезенхіми.

М. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА – див.: М. багатокомпонентна.

М. ОДНОКОМПОНЕНТНА – морфологічний варіант М., будова якої близь ка до мезенхіми.

МЕЗЕНХІМОПЛАСТИКА – мета пластичне перетворення епітеліальної тканини в похідні мезенхіми.

МЕЗЕНЦЕФАЛІТ – запалення серед нього мозку.

МЕЗЕНЦЕФАЛОТОМІЯ – хірургічне перерізання спиноталамічного шляху в середньому мозку; показанням до операції є стійкі болі, які не усуваються після оперативних…

МЕЗЕНЦЕФАЛЬНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, що спостерігається при ураженнях середнього мозку; характеризується поєднанням неврологічних (центральні парези, м’язова ригідність, параліч погляду) та…

МЕЗОБІЛІН – див.: Уробілін.

МЕЗОБЛАСТ – див.: Мезодерма.