М МАГНІТНИЙ
МАГНІТНИЙ – такий, що стосується магніту.
МАГНІТНИЙ – такий, що стосується магніту.
МАГНІТО- (грец. Magnetis lithos – камінь із Магнезії, магніт) – частина складних слів, яка означає належність до магніту, до магнітного…
МАГНІТОБІОЛОГІЯ – розділ біології, що вивчає вплив магнітного поля на біологічні об’єкти.
МАГНІТОКАРДІОГРАФІЯ – реєстрація змін у часі магнітної складової електрорухової сили серця.
МАГНІТОМЕТРІЯ – сукупність мето дів вимірювання характеристик магнітного поля.
МАГНІТОСТАТИЧНЕ ПОЛЕ – магнітне поле нерухомих постійних магнітів.
МАГНІТОТЕРАПІЯ – метод фізіотерапії, який грунтується на дії на організм низькочастотного змінного або постійного магнітного поля.
МАГНУСА (H. G. MAGNUS) СИМПТОМ – лігатура, накладена на палець, не викликає венозного застою в його дистальній частині; ознака смерті.
МАГНУСА (P. MAGNUS) ФЕНОМЕН – в умовах зараження клітин великою кількістю вірусів грипу спостерігається утворення неінфекційних, з гемаглютинуючою активністю частинок…
МАГНУСА – КЛЕЙНА (R. MAGN US – A. DE KLEIN) РЕФЛЕКСИ – тонічні рефлекси, які забезпечують збереження позиції тіла в…
ЛЮТАМБАШЕ (R. LUTEMBACHER) ХВОРОБА – поєднання вродженої вади міжпередсердної перегородки з набутим стенозом лівого атріо-вентрикулярного отвору.
ЛЮТЕЇНІЗУЮЧИЙ ГОРМОН – гонадотропний гормон гіпофіза, який стимулює розвиток інтерстиційної тканини у статевих залозах, біосинтез статевих гормонів у особин обох…