Глосарій

КЕЙЛОНИ – речовини, які специфічно гальмують поділ клітин; для К. характерний тканинноспецифічний вплив на поділ клітин та синтез ДНК і…

КЕЙПЮТА – РІМОЙНА – КОНІГСМАРКА (A. A. CAPUTE – D. RIMOIN – B. W. KONIGSMARK) СИНДРОМ – спадкове (успадкування за…

КЕЙРА (A. L. V. J. QUEYRAT) ЕРИТРОПЛАЗІЯ – еритроплазія головки статевого члена, яка характеризується появою різко обмежених, множинних, блідочервоного кольору…

КЕЙРА (A. L. V. J. QUEYRAT) ХВОРОБА – див.: Кейра еритроплазія.

КЕЙФ – 1) безтурботний, приємний відпочинок; 2) відчуття задоволення, комфорту та приливу сил, що супроводжується ілюзіями приємного змісту і фантазіями,…

КЕЛЕРА (A. KЕHLER) ХВОРОБА І – асептичний субхондральний некроз ядра з закостенінням човноподібної кістки, який виникає внаслідок місцевого порушення живлення…

КЕЛЕРА (A. KЕHLER) ХВОРОБА ІІ – див.: Фрейберга – Келера синдром.

КЕЛИХОПОДІБНІ КЛІТИНИ – див.: Бокалоподібні клітини.

КЕЛІОСКОПІЯ – див.: Перитонеоскопія.

КЕЛЛОКА (KELLOCK) СИМПТОМ – диференційно-діагностична ознака ексудативного плевриту і пнев монії: над ділянкою випоту від удару посилено вібрують ребра; удар…

КЕЛОЇД – доброякісне, поверхневе вузлувате дрібноклітинне фіброзне розростання, яке характеризується широкими колагеновими пучками, що переплітаються, мають гомогенний вигляд і забарвлюються…

КЕЛОЇД АДДІСОНА – див.: Склеродермія обмежена.