І ІНФЛЮЕНЦА
ІНФЛЮЕНЦА – див.: Грип.
ІНФЛЮЕНЦА – див.: Грип.
ІНФЛЮЕНЦ-МЕНІНГІТ – гнійний менінгіт, що спричинюється Haemophilus influenzae; характеризується повільним початком і вираженою інтоксикацією.
ІНФОРМОСОМА – структура цито плазми, яка складається із інформаційної РНК і білка та забезпечує зберігання спадкової інформації в цитоплазмі.
ІНФРА- (лат. infra- нижче) – частина складних слів, яка означає «внизу», «під», «нижчий від».
ІНФРАЗВУК – низькочастотні коливання, аналогічні звуковим хвилям. Нижня межа І. може розміщуватися в ділянці до тисячних часток герца. За верхню…
ІНФРАПАТЕЛЯРНИЙ – такий, що розміщений під надколінком.
ІНФРАЧЕРВОНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ – невидиме електромагнітне випромінювання, довжина хвиль якого становить 0,76–1000 мкм.
ІНФАРКТ МІОКАРДА ІНТРАМУРАЛЬНИЙ – морфологічний варіант І. м., при якому некроз розвивається внутрішньостінно і не поширюється на ендокард і перикард.
ІНФАРКТ МІОКАРДА СУБЕНДОКАРДІАЛЬНИЙ – морфологічний варіант І. м., при якому некроз розвивається в шарі міокарда, що прилягає до ендокарда.
ІНФАРКТ МІОКАРДА СУБЕПІКАРДІАЛЬНИЙ – морфологічний варіант І. м., при якому некроз розвивається в шарі міокарда, що прилягає до вісцерального листка…
ІНФАРКТ МІОКАРДА ТРАНСМУРАЛЬНИЙ – морфологічний варіант І. м., при якому зона ішемічного некрозу поширюється на всю товщину міокарда, а також…
ІНФАРКТ СЕЧОКИСЛИЙ – І., що розвивається при захворюваннях, які супроводжуються масивним розпадом тканин, при подагрі, а також спостерігається як транзиторне…