Глосарій

ІЗО- (грец. isos – рівний, однаковий) – частина складних слів, яка означає «рівний», «однаковий».

ІЗОАЛЕЛІ – алелі одного локуса, що мають схожий фенотиповий ефект.

ІЗОАНТИГЕН(И) – антигени еритроцитів, лейкоцитів та інших клітин, а також плазмових білків особин одного біологічного виду, що зумовлюють розвиток імунологічних…

ІЗОАНТИТІЛА – антитіла до ізоантигенів.

ІЗОГАМЕТИ – морфологічно однакові кон’югуючі гамети.

ІЗОГАМІЯ – 1) явище передачі гаметами (чоловічою і жіночою) однакових генотипних комбінацій; 2) статевий процес, при якому гамети, що зливаються,…

ІЗОГЕМАГЛЮТИНАЦІЯ – аглютинація еритроцитів, що розвивається внаслідок дії сироватки крові, яка містить ізоаглютиніни, на еритроцити з відповідними ізоантигенами.

ІЗОГЕМОЛІЗИНИ – ізоантитіла до еритроцитів, що спричинюють у присутності комплементу їх гемоліз.

ІЗОГОРМОНИ – речовини, близькі за хімічною структурою до будь-якого гормону, але не мають його біологічної дії.

ІЗОДАКТИЛІЯ – аномалія розвитку, що спостерігається при недосконалому хонд рогенезі: товсті, короткі, приблизно однакової довжини ІІ-Vпальці кистей рук.

ІЗОДИНАМІЇ ЗАКОН – властивість білків, жирів і вуглеводів заміщати один одного в енергетичному аспекті.

ІЗОДИНАМІЯ – див.: Ізодинамії закон.