Глосарій

ЕРЕКЦІЯ (лат. erigo, erectum – піднімати, випрямляти) – збільшення об’єму, затвердіння чоловічого статевого члена, що відбувається при статевому збудженні під…

ЕРЕКЦІЯ АДЕКВАТНА – збільшення об’єму та затвердіння статевого члена спричинене сексуальними подразниками в інтимній обстановці.

ЕРЕКЦІЯ СПОНТАННА – напруження статевого члена поза еротичними обставинами, що спричинюють статеве збудження; Е. с. може бути наслідком переповненого сечового…

ЕПІЦИСТОСТОМІЯ – див.: Цистостомія.

ЕППІНГЕРА – (ЧЕЗА) Б’ЯНКИ (H. EPPINGER – (CESA) BIANCHI) ХВОРОБА – різновид гіпертрофічного цирозу печінки з асцитом і гемолітичною жовтяницею:…

ЕПУЛІД – див.: Епуліс.

ЕПУЛІДИ МНОЖИННІ – див.: Фіброматоз гінгівальний спадковий.

ЕПУЛІС — доброякісне пухлиноподібне розростання м’яких тканин на альвеолярних відростках щелеп, що має сполучнотканинну природу. Види епуліса Клінічне та топографічне значення

Симптом Епштейна — це психологічна реакція, що проявляється у дітей під час сильного хвилювання або стресу. Цей симптом не є…

ЕПШТЕЙНА (A. A. EPSTEIN) НЕФРОЗ – прояви нефротичного синдрому різного походження, найчастіше при хронічному гломерулонефриті; характеризується генералізованим набряком, вираженою протеїнурією,…

ЕПШТЕЙНА (A. EPSTEIN) СИНДРОМ – захворювання порожнини рота в новонароджених, яке характеризується утворенням метеликоподібних нальотів на піднебінні; зустрічається рідко.

ЕРА (H. G. HERS) ХВОРОБА – див.: Глікогеноз VІ типу.