Д ДИСЛОКАЦІЙНИЙ СИМПТОМ
ДИСЛОКАЦІЙНИЙ СИМПТОМ – симптом, що виникає при будь-якому патологічному процесі в головному або спинному мозку, який не є характерним для…
ДИСЛОКАЦІЙНИЙ СИМПТОМ – симптом, що виникає при будь-якому патологічному процесі в головному або спинному мозку, який не є характерним для…
ДИСЛОКАЦІЙНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекси, що розвиваються при зміщенні мозкових структур.
ДИСЛОКАЦІЯ МОЗКУ – зміщення головного мозку внаслідок його деформації. Розрізняють такі основні форми Д. м.: 1) зміщення мозочка в лійку…
ДИСМЕГАЛОПСІЯ – спотворення сприйняття величини предметів або їх частин.
ДИСМЕНОРЕЯ – загальна назва розладів менструального циклу.
ДИСМЕТРІЯ – недостатність або над мірність амплітуди спрямованих рухів; ознака ураження мозочка чи порушення його зв’язків.
ДИСМІМІЯ – розлад мімічних рухів.
ДИСМНЕЗІЯ – розлад пам’яті, що проявляється зменшенням запасів пам’яті, зниженням можливості запам’ятовування та погіршенням відтворення.
ДИСМОРФОДИСТРОФІЯ ВРОДЖЕНА ГІПЕРПЛАСТИЧНА МЕЗОДЕРМАЛЬНА – див.: Маркезані синдром.
ДИСМОРФОФОБІЯ – впевненість у наявності будь-якої уявної фізичної вади або надмірна переоцінка тієї, що є.
ДИСМУТАЦІЯ – окислювально-від новний процес, що полягає в окисленні однієї молекули альдегіду за рахунок іншої, яка при цьому відновлюється.
ДИСОЛЮЦІЯ – (у психіатрії) прогресуючий розлад психічної діяльності, що відбувається в послідовності, оберненій її виникненню в процесі онтогенезу.