Г ГЕНЕТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ
ГЕНЕТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ – перенесення генетичної інформації від одного штаму бактерій (або від одного організму) до іншого штаму (або організму) за…
ГЕНЕТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ – перенесення генетичної інформації від одного штаму бактерій (або від одного організму) до іншого штаму (або організму) за…
ГЕНЕТИЧНИЙ – такий, що вказує на походження, розвиток.
ГЕНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ – сукупність методів вивчення спадкових властивостей організмів.
ГЕНЕТИЧНИЙ БАЛАНС – поєднання генів, хромосом і геномів у зиготі, які забезпечують нормальний індивідуальний розвиток та життєздатність.
ГЕНЕТИЧНИЙ ДРЕЙФ – зміни генетичної структури популяції, які викликані випадковими причинами і не спричиняють генотипового пристосування до середовища.
ГЕНЕТИЧНИЙ КОД – система запису спадкової інформації в молекулах нуклеїнових кислот тварин, рослин, бактерій і вірусів шляхом чергування послідовності нуклеотидів.
ГЕНЕТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ – зумовленість біохімічних, фізіологічних або морфогенетичних процесів генотипом особини.
ГЕНЕТИЧНИЙ ПОЛІМОРФІЗМ – співіснування в межах популяції двох або кількох різних спадкових форм, що перебувають у динамічній рівновазі протягом кількох…
ГЕНЕТИЧНИЙ ФОН – сукупність генів, які впливають на виявлення дії певного гена у фенотипі (будові і функ ціях організму).
ГЕН-ІНГІБІТОР – ген, що пригнічує прояви інших неалельних генів.
ГЕНІТАЛЬНА ФАЗА – остання фаза формування лібідо, в якій отримання сексуального задоволення пов’язане з геніталіями.
ГЕНІТАЛЬНИЙ – такий, що стосується статевих органів.