Глосарій

ГЕМАТОАРТИКУЛЯРНИЙ БАР’ЄР – гістогематичний бар’єр між кров’ю та синовіальною рідиною.

ГЕМАТОГЕН – лікарський препарат, що містить дефібриновану або стабілізовану кров чи формені елементи крові великої рогатої худоби; застосовується як протианемічний…

ГЕМАТОГЕННИЙ – такий, що стосується (належить до) крові; походить, утворений із крові.

ГЕМАТОГІДРОНЕФРОЗ – див.: Гематонефроз.

ГЕМАТОДЕРМАТОЗИ – див.: Гемодермії.

ГЕМ- (гемат-, гемато-, гемо-; грец. haima, haimatos – кров) – частина складних слів, яка зазначає належність до крові.

ГЕМАГЛЮТИНАЦІЯ – феномен склеювання еритро цитів.

ГЕМАДСОРБЦІЯ – здатність клітин, заражених деякими вірусами, фіксувати на своїй поверхні еритроцити.

ГЕМАНГІОБЛАСТ – зачаток клітин крові та кровоносних судин.

ГЕМАНГІОБЛАСТОМА – доброякісна пухлина; становить 1–2 % всіх внут рішньочерепних пухлин; локалізується в мозочку, рідше – в інших частинах мозку;…

ГЕМАНГІОЕНДОТЕЛІОМА ВНУТРІШНЬОСУДИННА – розростання в просвіті судин (вен) ендотелію, між тяжами якого відкладається білок, внаслідок чого виникають сосочкові структури; сосочки…

ГЕМАНГІОЕНДОТЕЛІОМА ДОБРОЯКІСНА – пухлина, що характеризується солідною проліферацією ендотелію, міс цями з диференціюванням капілярів; зустрічається в новонароджених, частіше – у…