Глосарій

БРАНХІОГЕННА КІСТА – кіста, що сформувалась із зябрових нориць, які утворилися в результаті вади розвитку – част кового незарощення зябрових…

БРАНХІОГЕННИЙ – такий, утворений із зябрової щілини або дуги.

БРАНХІОГЕННИЙ РАК – злоякісна пухлина, яка рідкісно зустрічається в дорослих і у маленьких дітей. Являє собою вузол, розміщений біля переднього…

БРАНХІОМА – вроджені кісти і нориці шиї; виникає внаслідок неповної облітерації зябрового апарату або із залишків зобно-глоткової протоки; розрізняють екто-…

БРАНХІОМЕР – сегмент мезодерми, з якого розвиваються зяброві (глоткові) дуги.

БРАНХІОМЕРНИЙ – такий, що стосується бранхіомерів або зябрових (глоткових) дуг.

БРАНХІО–ОТО–РЕНАЛЬНИЙ СИНДРОМ – аномалії зябрових дуг (передвушні нориці, бронхіальні нориці), які супроводжуються глухотою Мондіні та нирковою дисплазією; успадковується як аутосомно-домінантна…

БРАТЦА (BRATZ) АФЕКТ-ЕПІЛЕПСІЯ – епілепсія, що проявляється великими епілептичними нападами і вегетативно-судинними розладами, які виникають на фоні виражених негативних афектів.

БРАУЕРА (L. BRAUER) СИМПТОМ – підсилена початкова частина діастолічного тону; ознака перикардиту.

БРАУНА (H. BRAUN) ПУХЛИНИ САЛЬНИКА – конгломерати множинних спайок сальника, які можуть розвиватися після оперативних втручань на органах черевної порожнини.

БРАДИКІНЕЗІЯ – загальна уповільненість рухів.

БРАДИКІНЕТИЧНИЙ – такий, що стосується брадикінезії.