АКТИНОМІЦЕТИ (ACTINOMYCETALES) – група мікроорганізмів, які поєднують у собі риси бактерій і грибів. Для А. характерна ниткоподібна або паличкоподібна і кокоподібна будова та наявність бічних виростів. До А. належать власне А. (рід Actinomyces), що утворюють спори на спороносіях, які формуються у вигляді довгих ланцюжків шляхом сегментації або фрагментації спороносіїв; проактиноміцети (Proactin omyces) з добре розвинутим … Докладніше
АКРОТИЗМ – відсутність пульсу при пальпаторному дослідженні.
АКРОТРОФОДИНІЯ – порушення трофіки, переважно дистальних відділів кінцівок, що супроводжується невритом та парестезіями при дії на кінцівки холоду та вологи.
АКРОТРОФОНЕВРОЗИ – порушення трофіки, переважно дистальних відділів кінцівок, зумовлені розладами периферичного кровообігу.
АКРОФОБІЯ – нав’язлива боязнь висоти, високих місць із запамороченнями голови.
АКРОЦЕНТРИЧНА ХРОМОСОМА – хромосома, у якої центроміра розміщена дуже близько від одного з її кінців.
АКРОЦЕФАЛІЯ – див.: Акрокефалія.
АКРОЦЕФАЛОСИНДАКТИЛІЯ – див.: Апера синдром.
АКРОЦІАНОЗ – синюшне забарвлення дистальних частин тіла, зумовлене збільшенням кількості відновленого гемоглобіну в крові їхніх підшкірних венул і капілярів; у клініці А. частіше всього зустрічається як симптом гемодинаміч ної недостатності правої частини серця.
АКСЕЛЕРАЦІЯ – див.: Акцелерація.
АКСЕНФЕЛЬДА (K. TH. AXENFELD) СИНДРОМ – комплекс вроджених аномалій: сполучення колобоми, помутніння кришталика й ектопії зіниці; аутосомно-домінантне успадкування.
АКСІАЛЬНИЙ – осьовий.