Глосарій

АКНЕ – загальне позначення захворювань шкіри з утворенням папул і пустул внаслідок запалення сальних залоз і волосяних фолікулів; частіше термін А. застосовують до вугрів.

АКНЕГЕН – речовина, яка зумовлює розвиток вугрів.

АКНЕГЕННИЙ – такий, що зумовлює або може зумовлювати розвиток вугрів.

АКНЕМІЯ – атрофія литок ніг.

АКНЕФОБІЯ – боязнь розвитку вугрів.

АКОАЗМИ – елементарні звукові від чуття (шум, дзвін, шипіння у вухах і т. ін.).

АКОМОДАЦІЇ ДОВЖИНА – відстань між найближчою і найдальшою точками виразного зору, в межах якого око може акомодувати.

АКОМОДАЦІЙНИЙ – такий, що стосується функціонування чи порушення процесу акомодації.

АКОМОДАЦІЯ (лат. accommodare – пристосовуватись до) – 1) у біології та медицині – пристосування ока до чіткого бачення предметів, розміщених на різній відстані від нього, що здійснюється шляхом зміни кривизни кришталика і відповідно його заломної сили; кривизна кришталика змінюється з участю акомодаційного апарату ока; термін «А.» близь кий до поняття «адаптація фізіологічна»; 2) у фізіології … Докладніше

АКОМОДОМЕТР – прилад для дослід ження акомодації ока.

АКОНІТ (ACONITUM) – рід багаторіч них трав’янистих рослин родини жовтецевих. Корені бульбоподібні, потовщені; листки пальчасто-надрізані або пальчасто-складні; квітки жовті, сині, фіолетові, інколи – білі, зібрані у верхівкову велику або малу густу китицю. Більшість видів А. отруйні, містять алкалоїди (аконітин, зонгорин та ін.).

АКОНІТИН – алкалоїд, який отримують із бульб коренів аконіту. Резорбтивна дія кристалічного А. проявляється, головним чином, порушенням ритму серця (брадикардія, екстрасистолія) і порідшанням дихання.