Глосарій

АГІРІЯ – вроджена відсутність звивин кори великих півкуль головного мозку; часто А. сполучається з поренцефалією.

АГІТОФАЗІЯ – швидке, квапливе, малозрозуміле мовлення, яке спостерігається в стані психічного збудження.

АГЛІКЕНОЗ – спадкове захворювання, пов’язане з відсутністю фермента, що відповідає за синтез глікогену – уридин-дифосфат-глюкозо-глікогентрансферази (глікогенсинтетази). При А. в печінці пов ністю відсутній глікоген, спостеріга ється повний дефіцит глікогенсинтетази при нормальній активності інших ферментів, які беруть участь в обміні глікогену. Характерні часті різкі гіпоглікемії. Прогноз несприятливий.

АГЛІКОН – невуглеводний структурний елемент молекули глікозиду.

АГЛОМЕРАЦІЯ (у біології) – утворення мікроорганізмами скупчень у рідинах або тканинах внаслідок зміни фізичних або хімічних властивостей мікробних клітин.

АГЛОСІЯ – вроджена відсутність язика.

АГЛЮТИНАТ – осад, який утворюється в процесі аглютинації.

АГЛЮТИНАЦІЯ – склеювання і випадіння в осад корпускулярних частинок – бактерій, еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, клітин тканин, корпускулярних хімічно активних частинок з адсорбованими на них антигенами або антитілами, завислих у середовищі електролітів. Ai Аглютинація – це процес злиття частинок разом, що може відбуватися в різних контекстах, включаючи фізичну, хімічну і біологічну. В біологічному контексті аглютинація може … Докладніше

АГЛЮТИНІНИ – антитіла, які аглютинують антигени, адсорбовані на клітинах крові або частинках інертного носія.

АГЛЮТИНІНИ АНТИ-Р – А. до одного або кількох різновидів антигену Р еритроцитів людини.

АГЛЮТИНІНИ АНТИ-Т – А. до антигену Томсена, який під дією нейрамінідази бактерій і вірусів утворюється в еритроцитах та інших клітинах.

АГЛЮТИНІНИ ГРУПОВІ – природні антитіла сироватки крові людини, спрямовані проти ізоантигенів системи АВ0 та інших систем.