РАДІОІЗОТОПНІ ДІАГНОСТИЧНІ ПРИЛАДИ – пристрої, що реєструють фотонне або корпускулярне випромінювання радіонуклідів і призначені для вимірювання та переробки радіометричної інформації,…
РАДІАЦІЙНА ЕКОЛОГІЯ – див.: Ра діоекологія.
РАДІАЦІЙНА ІМУНОЛОГІЯ – див.: Імунологія радіаційна.
РАДІАЦІЙНА МІКРОБІОЛОГІЯ – див.: Мікробіологія радіаційна.
РАДІАЦІЙНИЙ – такий, що стосується радіації.
РАДІАЦІЙНИЙ ЕФЕКТ – реакція клітин або організму на дію іонізуючих випромінювань; реєструється як зміна швидкості поділу клітини, мутацій або пошкоджень…
РАДІАЦІЙНІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ – потоки заряджених частин (протонів і електронів), які захоплені геомагнітним полем і утворюють у навколоземному космічному просторі…
РАДІАЦІЙНО-ХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ – хімічні реакції, які протікають при взаємодії іонізуючого випромінювання з речовиною; внаслідок Р.-х. п. утворюються хімічно активні вільні…
РАДІАЦІЯ СОНЯЧНА – випромінювання електромагнітної і корпускулярної природи, яке виходить із Сонця; основна частина енергії випромінювання припадає на видиму й…
РАДІЙ – Ra; радіоактивний елемент ІІ групи періодичної системи елементів Менделєєва; порядковий номер 88, атомна вага 226,05; крім основного ізотопу…
РАДІО- (лат. radio – випромінювати) – частина складних слів, яка означає належність до випромінювання або радіотехніки.
РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ – див.: Радіоактивне зараження.