Глосарій

ПСИХІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ – навантаження стосовно психічних функцій людини, яке полягає в прийомі та переробці інформації.

ПСИХІЧНЕ РОЗЩЕПЛЕННЯ – порушення єдності психічної діяльності у вигляді розпаду логічної і змістовної єдності розумових процесів, погодженості між мисленням та…

ПСИХІЧНИЙ – такий, що стосується психіки.

ПСИХІЧНИЙ ЕПІЛЕПТИЧНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ – психічний розлад, який заміщає епілептичний напад; характеризується короткочасним потьмаренням свідомості, дисфорією, перехідними психозами або імпульсивними потягами.

ПСИХІЧНИЙ НЕГАТИВНИЙ СИМПТОМ – будьякі прояви збіднення особи хворого, зміни її складу, послаблення психічної діяльності, що спостерігаються при психічних захворюваннях.

ПСЕЛІЗМ – розлади мовлення, які характеризуються нечітким вимовлянням окремих приголосних або заміною їх іншими приголосними.

ПСИТАКОЗ – див.: Орнітоз.

ПСИХ- (психо-; грец. psychē – душа, свідомість) – частина складних слів, яка означає належність до психіки.

ПСИХАГОГІКА – психотерапевтичний метод, що грунтується на переконанні хворого за допомогою доказів, звернених до його розуму і свідомості; застосовується для…

ПСИХАЛГІЯ – біль, що виникає внас лідок психічної травми і супроводжується відчуттям тривоги або страху.

ПСИХАСТЕНІЯ – синдром нав’язливих станів, що характеризуються нерішучістю, невпевненістю у своїх силах; виникає психогенно і розвиваються в осіб з тривожно-помисливим…