П ПОСТОЛІТ
ПОСТОЛІТ – конкремент, який утворюється із смегми в препуціальному мішку при фімозі.
ПОСТОЛІТ – конкремент, який утворюється із смегми в препуціальному мішку при фімозі.
ПОСТОПЕРАТИВНИЙ – такий, що виник після операції, проявився після хірургічного втручання; післяопераційний.
ПОСТПУБЕРТАТНИЙ ПЕРІОД – період розвитку людини після завершення статевого дозрівання.
ПОСТРАДІАЦІЙНЕ ВІДНОВЛЕННЯ – зменшення радіаційного ураження клітини або організму внаслідок лікві дації пошкоджень, що виникли в молекулах чи органелах клітини…
Пострадіаційні ефекти — це клінічні та біологічні прояви наслідків опромінення біологічних об’єктів іонізуючим випромінюванням. Характер, швидкість розвитку та вираженість пострадіаційних…
ПОСТРЕАНІМАЦІЙНИЙ ПЕРІОД – період після реанімації та відновлення діяльності серцево-судинної системи та дихання, упродовж якого може розвиватися постреанімаційна патологія різних…
ПОСТРІЛ – процес виштовхування снаряда із каналу ствола пороховими газами; снарядом найчастіше є куля, яка може бути безоболонкова (свинцева) або…
ПОСТТАХІКАРДІЙНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, що спосте рігається після тривалого пароксизму тахікардії або мерехтливої тахікардії; характеризується поєднанням слабкості і неприємних відчуттів…
ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ – такий, що виник після травми, після поранення або внаслідок травми чи поранення.
ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД – невротичний розлад, що виникає внаслідок перебування у надзвичайно стресових умовах і характеризується повторно виникаючими епізодами переживань…
ПОСТТРАНСФУЗІЙНИЙ ШОК – трансфузійне ускладнення, яке виникло в момент введення або після введення в організм хворого несумісної або недоброякісної крові,…
ПОСТТРЕПАНАЦІЙНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, зумовлений рубцевими зрощеннями оболонок головного мозку після трепанації черепа; характеризується поєднанням болючості в ділянці дефекту черепа…