Глосарій

П. ЗАКРИТИЙ – П., при якому відсутнє сполучення між плевральною порожниною та атмосферою.

П. ЗОВНІШНІЙ – П., при якому плевральна порожнина сполучається з атмо сферою через дефект у грудній клітці.

ПНЕВМОРИКЕТСІОЗ – див.: Ку-гарячка.

ПНЕВМОСИНУС – збільшення лобних пазух внаслідок розтягнення їх повітрям, що зумовлено формуванням клапанного механізму в отворах, які сполучають пазухи з…

ПНЕВМОСИНУСИТ – запалення слизової оболонки збільшених і заповнених повітрям приносових пазух.

ПНЕВМОСКЛЕРОЗ – розростання сполучної тканини в легенях, що призводить до порушення їхніх функцій.

П. АТЕЛЕКТАТИЧНИЙ – П., який виникає внаслідок ателектазів легенів, що призводить до розвитку головного патогенетичного фактора П. а. – порушення…

ПНЕВМОСКЛЕРОЗ БРОНХОГЕННИЙ – П. запального походження; при бронхітах запальний процес не має ізольованого пери бронхіального характеру, а швидко стає периваскулярним…

П. БРОНХОЕКТАТИЧНИЙ – П., який розвивається при бронхоектазах; зумовлений перифокальним запаленням інтерстицію міжальвеолярних перегородок, ателектазами, розвитком грануля ційної тканини; може…

П. ВОГНИЩЕВИЙ – П., який характеризується обмеженими, нечисленними, дрібними вогнищами ураження.

П. ДИСПЛАСТИЧНИЙ – П., зумовлений аномаліями легень, частіше за все кістозною гіпоплазією або ферменто патіями – муковісцидозом, дефіцитом α1антитрипсину, що…

П. ДИФУЗНИЙ – П., який спостерігається в обох легенях і характеризується рівномірністю патологічних змін у них.