П ПЛЕВРОСОМА
ПЛЕВРОСОМА – вади розвитку грудної і черевної стінки, які характеризуються вираженою в будь-якому ступені евентерацією.
ПЛЕВРОСОМА – вади розвитку грудної і черевної стінки, які характеризуються вираженою в будь-якому ступені евентерацією.
ПЛЕВРОТОМІЯ – оперативний розтин плевральної порожнини.
ПЛЕВРОФІСТУЛОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження плевральної порожнини після введення через зовнішню плевральну норицю контрастної речовини.
ПЛЕВРОЦЕНТЕЗ – прокол грудної стінки з введенням голки або троакара у плевральну порожнину.
-ПЛЕГІЯ (грец. plēgē – удар, ураження) – частина складних слів, яка означає належність до паралічу.
ПЛЕЗІ(О)- (грец. plēsios – близький) – частина складних слів, яка означає «близький», «близько розміщений», «схожий».
ПЛЕЗІОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження, яке виконується при незначній фокусній відстані.
ПЛЕЗІОТЕРАПІЯ – гамма-терапія, при якій відстань між джерелом випромінювання і поверхнею дорівнює 30–100 см.
ПЛЕЙО- (плео-; грец. pleiōn, pleōn – великий) – частина складних слів, яка означає «збільшення», «більше», «безліч».
ПЛЕЙОТРОПІЯ – вплив одного гена на розвиток кількох ознак організму.
ПЛЕЙОХРОМІЯ – підвищений вміст жовчних пігментів у крові.
ПЛЕКС- (плексус-; лат. plexus – сплетіння) – частина складних слів, яка означає належність до сплетіння (нервового, судинного).