Глосарій

П. ПРИРОСЛА – форма приростання плаценти, при якій ворсини хоріону досягають міометрію, дотикаючись його поверхні, але не пошкоджуючи його структури.

П. ШТУЧНА – апарати, що замінюють функцію природної плаценти і здатні підтримувати життєдіяльність плода, який ізольований від материнського організму.

ПЛАЦЕНТАРНА КРОВ – гемотрансфузійний засіб; заготовляється тільки від здорових породіль і при нормальних пологах; П. к. має підвищений вміст гемоглобіну…

ПЛАЦЕНТАРНА НЕДОСТАТНІСТЬ ХРОНІЧНА – пролонгований клініко-морфологічний симптомокомплекс, що виникає внаслідок поєднаної реакції плода та плаценти на різні патоморфологічні стани материнського…

ПЛАЦЕНТАРНА ПЛОЩАДКА – місце прикріплення плаценти до стінки матки; у нормі П. п. розміщена у верхньо му сегменті матки, на…

ПЛАЦЕНТАРНИЙ БАР’ЄР – сукуп ність анатомофункціональних та імунологічних особливостей плаценти, які зумовлюють її здатність вибірково пропускати речовини із крові матері…

ПЛАЦЕНТАРНИЙ ПОЛІП – децидуальна тканина в ділянці базального відділу ендометрію із закріпленою на ній частиною ворсинчастого хоріону; в П. п….

ПЛАЦЕНТИТ – запалення плаценти; може мати інфекційне походження або бути асептичним; частіше спостерігається ексудативне запалення, переважно серозно-гнійного характеру; при вірусних…

ПЛАЦЕНТОГРАФІЯ – визначення місця прикріплення, розмірів і структури плаценти з допомогою методів рентгенологічної, радіоізотопної та ультраструктурної діагностики.

ПЛАЦЕНТОМА – див.: Хоріокарцинома.

ПЛАЩ ГОЛОВНОГО МОЗКУ (PALLIUM) – складається з білої речовини, ззовні покритої сірою речовиною – корою; на всій поверхні кори є…

ПЛЕВРА (PLEURA) – серозна оболонка, яка покриває поверхню легень, внутрішню поверхню грудної стінки, середостіння і діафрагму.