Глосарій

ПЛАГІОЦЕФАЛІЯ – косоголовість; коса голова, асиметричність якої зумовлена більшим розвитком однієї половини черепа; виникає внаслідок передчасного закостеніння частини вінцевого шва.

ПЛАЗМ- (плазмо-; грец. plasma – щось сформоване) – частина складних слів, яка означає належність до протоплазми, плазми крові.

ПЛАЗМА ІМУННА – див.: Імунна плазма.

ПЛАЗМА КРОВІ – рідка частина крові, яка складається з розчинених у воді солей, вуглеводів, білків і біологічно активних сполук.

ПЛАЗМАЛОГЕНИ – група фосфоліпідів, близьких за будовою до лецитинів і кефалінів; особливістю П. є наявність вінільного угрупування при одній із…

ПЛАЗМАТИЗАЦІЯ – поява в крові значної кількості плазматичних клітин.

ПЛАЗМАТИЧНА МЕМБРАНА – див.: Оболонка клітини.

ПЛАЗМАТИЧНЕ ПРОСОЧУВАННЯ – див.: Плазморагія.

ПЛАЗМАТИЧНІ КЛІТИНИ – клітинні елементи кровотворної тканини, функцією яких є продукція імуноглобулінів.

ПЛАЗМАФЕРЕЗ – метод видалення плазми із крові.

ПЛАЗМІДИ – позахромосомні структури бактерій, що являють собою молекули ДНК, здатні автономно копіюватися (реплікуватися й існувати в цитоплазмі клітини).