Глосарій

ПІРКЕ (C. P. PIRQUET) ПРОБА – алергічна проба, яка виконується з метою діагностики туберкульозу.

ПІРО- (грец. pyr – вогонь, жар) – частина складних слів, яка означає «вогонь», «жар», «гарячковий стан».

ПІРОВИНОГРАДНА КИСЛОТА – СН3СО · СООН; α-кетопропіонова кислота; карбонова кислота, що утворюється в процесі обміну моносахаридів і розщеплення та синтезу…

ПІРОГЕНИ – див.: Пірогенні речовини.

ПІРОГЕННИЙ – 1) такий, що викликає гарячку, підвищує температуру тіла; 2) такий, що викликаний гарячкою, спричинений підвищенням температури тіла.

ПІРОГЕННІ РЕЧОВИНИ – біологічно активні речовини екзогенного (бактеріального і вірусного) та ендогенного (клітинно-тканинного) походження, які мають властивість викликати перебудову рівня…

ПІРОГЕННІСТЬ – здатність речовини викликати підвищення температури тіла.

ПІРОЗИС – печія; відчуття печії в надчеревній ділянці і в стравоході з кислою відрижкою.

ПІРОКАТЕХІНАМІНИ – див.: Катехол аміни.

ПІРОЛАГНІЯ – статеве збочення, при якому статеве задоволення досягається спогляданням пожежі або запалюванням вогню.

ПІРОЛІЗ – розщеплення складних органічних речовин на простіші при високій температурі.

ПІРОЛОПОРФІРІЯ – див.: Порфірія гостра переміжна.